Читати книгу - "Академія Буцеол. Стихійниця, Птаха"

Уляна заглянула не тільки у минуле тітки Олександри та дядька Зоряна, а і у їхнє теперішнє і майбутнє. 

Дівчина з'ясувала, що тітка і дядько знаходяться у темному підвалі і зараз найкращий час для того, щоб їх визволити. Сніжана телепортувалася у те місце і перенесла моїх родичів у будинок Олеся Вікторовича.

Директор академії Буцеол виділив для них окрему кімнату, тепер дядько й тітка у безпеці, всі за них спокійні. 

Ми знаходимося усі у саду: тітка і дядько грають у шашки, Сніжана і Влад п'ють чай, Уляна, Артем і Лев обговорюють недавно прочитану книгу, Мілана читає книгу, Олесь Вікторович працює у своєму кабінеті, він не у саду, я і Влад граємо у бадмінтон. День сонячний, на небі жодної хмаринки, до Дощового місяця ще два тижні. Раптом повіяло холодом, небо різко затягнулося хмарами.

- Це не природні зміни, зловмисники спеціального створили таку погоду! - прокричала Уляна.

- Уляна має рацію! Швидко всі у будинок! - прокричав Влад. 

Ми усі швидко забігли у будинок, Олесь Вікторович вибіг зі свого кабінету. 

- Треба посилити захист будинку, зловмисники якось зламали загальний.

На обличчі директора видно тривогу.

Ми посилити захист будинку.

- А що це за магія така, за допомогою якої можна створювати штучно погоду?! - запитала тітка Олександра, вона ледь не кричить, бо панікує. 

- Зловмисники використовують заборонену магію, але на моїй рідній планеті є люди, які уміють це робити і без надзвичайних здібностей, - відповів спокійно Олесь Вікторович. 

- Ви з іншої планети? - запитав здивований дядько Зорян. 

На планеті Камітар не кожного дня зустрінеш людей з інших планет. Ті, хто з інших планет приховуючи це, бо зазвичай таких недолюблюють. 

- Так, я із планети Зорепадів, але зараз це неважливо, наше першочергове завдання захиститися від загрози.

- Я із цим згодна, всі питання поставиш Олесю Вікторовичу потім, коли ми будемо в безпеці, - сказала тітка Олександра. 

Ми поглянули у вікно й побачили, що у дворі стоять троє людей: двоє хлопців і Віолета. Вони занадто швидко наблизилися до будинку. Я притиснулася до Лева, він мене обняв і прошепотів на вухо, що все буде добре і він мене кохає.

Ми приготувалися давати відсіч у разі чого. Відчуваю, що це буде нелегко.