Читати книгу - "Кров на твоїх руках. Книга 1, Мара Найт"

Після того, як фільм закінчився, Роуз і Аманда вирушили до книжкового магазину. Кожна з них була в пошуках чогось нового, і Роуз, хоч і не планувала, знайшла цілу купу цікавих книг. Вибір був настільки великий, що вона не змогла втриматись і придбала десять книжок, які обіцяли захоплюючі пригоди і нові погляди на життя. Вона вже уявляла, як в вечірню пору, загорнувшись у плед, поринає в нові сюжети.

Аманда, побачивши вибір подруги, посміхнулася, і вони вирушили до виходу з магазину. Після прощання з подругою, Роуз поїхала до супермаркету. Вона вирішила, що якщо вже день такий напружений, то ввечері буде корисно приготувати щось смачне. В супермаркеті вона вибрала різноманітні продукти — свіжі овочі, пасту, морепродукти та інші інгредієнти для вечері. Роуз не любила готувати, але час від часу насолоджувалася процесом, коли це дозволяло їй розслабитися.

Коли вона повернулася додому, атмосфера в будинку була абсолютно іншою, ніж вона очікувала. В кімнаті, що знаходилася поруч з кухнею, відчувалася напруга. Роуз тихо відкрила двері і побачила, як містер Картнер і містер Джонсон сидять на дивані в кухні, обидва з серйозними виразами обличчя, ніби щось обговорюючи. У їхніх голосах можна було почути нервозність.

— Це ти винен, що вона пішла, — сказав Джонсон, намагаючись контролювати гнів у голосі. — Ти ж не зміг її зупинити.

Картнер відповів холодним тоном:

— Я не можу тримати її під контролем, Джонсон. Вона сама вибирає, куди йти.

Роуз не мала бажання втручатися в їхній конфлікт, тому вона просто пройшла повз, не звертаючи на них уваги. Вона відчула, як внутрішня напруга в її тілі відразу зростає, але намагалась зберігати спокій. Пройшовши в кухню, вона почала розкладати продукти на столі, дозволяючи собі кілька хвилин відпочити від загальної ситуації. Роуз вирішила, що їй найкраще просто зосередитись на готуванні. Вона почала готувати пасту з морепродуктами, послідовно очищаючи кальмарів та готуючи соус з часником, оливковою олією та пряними травами. Це заняття дійсно допомагало їй заспокоїтись.

Аромати пасти почали заповнювати кухню, і навіть сидячи на дивані, чоловіки не могли не помітити, як пахне смачно. Але атмосфера все одно залишалась напруженою. Роуз не поспішала вступати в розмову, вона просто продовжувала готувати, відчуваючи, як з кожною хвилиною її настрій змінюється. Вона ще не була готова відкрито обговорювати те, що відбувалося між ними, але зараз їй було важливо відчути контроль хоч над чимось.

Час минав, і навіть коли вона поставила пасту на стіл, всі мовчали, кожен поглинений власними думками. Роуз сіла за стіл, запрошуючи їх до вечері, але кожен із чоловіків був настільки поглинений внутрішнім конфліктом, що жоден не зробив перший крок до розмови. Вона намагалася не звертати на це увагу і зосередитись на своєму обіді, хоч усвідомлювала, що це ще далеко не кінець їхнього протистояння.