Читати книгу - "Гра в кохання , Міра Лей"

- Привіт старий! - привітався хлопець, потискаючи руку Левицького. 

- Здоров! - весело відповідає Максим. А потім переводить погляд на мене та представляє другові. 

- Знайомся, це Настя - каже хлопець підходячи ближче до мене - А це Свят - мій найкращий друг!

- Дуже, дуже приємно познайомитися! - з посмішкою промовляє хлопець, обережно беручи мою долоню. 

- Навзаєм!

- Не можу не висловити своє захоплення тобою - несподівано каже Свят, все ще не відпускаючи мою руку.

- Мною??... - здивовано протягую, не розуміючи, що хлопець має на увазі. 

- Шалено хотів познайомитися з дівчиною, яка двічі відшила Левицького, та ще й влупила йому ляпаса! - швидко пояснює Свят, не стримуючи сміху. Мені ж, стало ніяково від слів хлопця.

- Все, поржали й досить, ходімо вже! - нервово бурмоче Макс, вказуючи в сторону клубу. 

Коли ми вже були біля входу, я помітно почала хвилюватися, я не розуміла, що зі мною відбувається і як взяти себе в руки. В голові навіть промайнула думка просто втекти звідси. Та я чудово розуміла, що не можу так підвести Макса, після всього, що він зробив для мене.

- Не хвилюйся, вони не кусаються - весело каже хлопець, помітивши моє хвилювання. 

- Хіба що, тільки понадкусують! - додає Свят, почувши нашу розмову. Те що в цього хлопця хороше почуття гумору я вже зрозуміла, ось тільки мені зараз явно не до сміху. 

- Все буде добре! - шепоче мені на вухо Левицький і взявши за руку потягнув в середину. 

Після вулиці музика просто оглушила мене своїм звуком, а очі не відразу звикли до мерехтіння яскравого світла від прожекторів. Мушу визнати, що цей клуб був набагато крутіший ніж, в якому ми були в суботу. Народу було дуже багато, і я на секунду розгубилася та сильна рука Макса стисла мою руку ще сильніше і потягла за собою. Ми пробилися крізь натовп танцюючих людей і направилися на другий поверх. 

Там було трохи спокійніше і набагато менше людей, кругом стояло багато столиків, і ми направилися до одного з них, де сиділа компанія хлопців та декілька дівчат. 

- Народ, дивіться кого я вам привів! - перший підійшов Свят і весело звернувся до друзів, вказуючи на нас з Левицьким. 

- Усім привіт! - привітався Макс, та обмінявшись рукостисканнями з хлопцями підійшов до мене та обнявши за талію, представив друзям. 

- Народ знайомтеся, це Настя, моя дівчина! - голосно каже Левицький, притискаючи ближче до себе. В цей момент, до мене були прикуті погляди усіх присутніх, і від цього було якось не по собі - А це Женя, Денис та Саша - продовжив хлопець - А ще Леся - дівчина Саші, а поруч Вікторія - ім'я останньої дівчини, прозвучало зовсім з іншою інтонацією, як я розумію це і є винуватиця нашого спектаклю - А ця мила шатенка - Аня, моя двоюрідна сестра - переводжу погляд та помічаю симпатичну дівчину з голубими очима і справді милою посмішкою.

- Привіт миш, давно тебе не бачив! - привітався Макс та ніжно обняв дівчину. 

- Привіт, ти де пропав? Я вже скучила за тобою! - щиро сказала дівчина і обняла хлопця у відповідь. Це було так мило, що я мимоволі посміхнулася. 

Дівчина відсторонилася від брата та глянула на мене. Вона зовсім не приховувала свого зацікавлено погляду та після кількох секунд промовила:

- Рада знайомству! - а тоді зовсім несподівано обняла мене та шепнула на вухо - Нарешті мій братик знайшов собі нормальну дівчину! - і я збрешу, якщо скажу, що слова дівчина мені не сподобалися.

- Навзаєм! - трохи шоковано видаю, не чекаючи від сестри Левицького таких дій. Проте вона мені сподобалася, дівчина була такою відкритою і милою, що по іншому до неї ставитися мені здається не можливо. 

- Ну нарешті, а то ми вже думали будеш ховати її від нас вічно - сказав чорнявий хлопець, якого звали Женя - Приємно познайомитися, Настя. 

- Брат, де ти знайшов таку красуню - мило посміхнувся інший хлопець - Я Ден, радий знайомству - в цей момент моє обличчя залилося червоною фарбою. Насправді, це дуже приємно коли такий красивий хлопець робить тобі компліменти. 

- Нам теж приємно познайомитися з тобою - поспішила представитися симпатична брюнетка - Я - Леся, а це Саша, ми вчимося в тому ж універі, що й ти.

- Привіт! - привітався хлопець і зацікавлено глянув на мене. Цього хлопця я впізнала відразу, він також був присутній при першій зустрічі з Левицьким. Та і на фізкультурі я його часто бачила.

Єдина хто не спішила представлятися це та сама Вікторія, дівчина сиділа зі злим виразом обличчя та не задоволено мене розглядала.

- Усім привіт, мені також приємно з вами усіма познайомитися - нарешті кажу нервово посміхаючись.

- Так, сідай біля мене. Нам є про що поговорити! - підморгнула мені Аня, вказуючи на Левицького. 
Я лише посміхнулася та присіла біля неї, Макс примостився поруч.

- Ну що? - звернувся до нас Свят - Думаю, нам варто випити за зустріч. Народ, ви як?

- Тільки якщо Настя вип'є з нами! - запропонував Женя. 

- Ми за! - голосно сказав Саша.

- Нам ще треба багато дізнатися про дівчину, яка покорила серце мого братика - весело під мигнула мені Аня.

- Я за любий кіпіш! - весело прокричав Денис, піднімаючи пляшку з алкоголем.