Читати книгу - "Сотня весіль та інші неприємності, Анні Кос"

Яким дивом вампірові вдалося ухилитися від мого ляпаса, гадки не маю. Магія, не інакше. 

— Ти що наробив! — заволала я. — Кого до кого приєднав, чаклун ти чортів? А в мене запитати не треба було?

Підхоплена зі столу коробочка свиснула просто у Стефа над вухом.

— Гей, ти чого б'єшся? 

Стефан відскочив убік і виставив руки в захисному жесті. А я підхопила зі столу свічник і загрозливо змахнула ним, наступаючи на вампіра.

— Як це зняти?

— Е... Так, загалом, ніяк. А навіщо? Поклади, будь ласка, залізяку, поки не покалічилася.

— Стефане! Нежить ти безсовісна!

— Та не волай ти так, дай пояснити!

— Я сама зараз тобі поясню. Детально, зі смаком, подробицями й деталями.

Вампір зрозумів, що цього разу перегнув палицю, а тому нахабно скористався тактичною перевагою, тобто просто злетів під стелю. Мені залишилося тільки лаятися і намагатися збити його подушками, але ухилявся він напрочуд спритно і сумарний ефект моєї істерики був, якщо чесно, слабеньким.

Проте, звісно ж, саме цей момент вибрали мої нові колеги, щоб заглянути на вогник й дізнатися, що відбувається. Взяти участь у вечірці, так би мовити.

— Гелено, у вас тут усе гаразд? — Мірабель, не усвідомивши можливих наслідків, з розгону влетіла прямо в центр нашої баталії.

— Звісно, не варто хвилюватися! — Стефан, негідник і боягуз, одразу ж шуснув за спину принцеси. — Ваша високосте, мої вітання.

— О, як цікаво, а нас не покликали! Хто кого любить, той того й чубить? — обурився Гі, по-хазяйськи перегородивши прохід і заважаючи зайти всім іншим. — Через що крики?

— Через це ось! — Я демонстративно смикнула рукав і навіть підняла руку вище. Очі в глядачів повільно, але впевнено округлилися.

— Ти...

— ... вийшла... 

— ... заміж? — послідовно проспівали фейрі-метелики з-за плеча ельфа. І додали хором: 

— Вітаємо! Перша пара сезону!

Я за голову схопилася і впала на стілець. 

— Якось це... несподівано. Різкувато, якщо чесно, — обережно зауважила Мірабель, розглядаючи прикрасу. — Чи в тебе на батьківщині так заведено? Ні, не зрозумій мене неправильно, я не засуджую, у всіх свої звичаї. Але для Нантанії це злегка... поспішно.

— Стефане, мерзотнику, я тебе приб'ю! Упокою-ю-ю, — глухо проричала я, відчуваючи, що лють плавно змінюється розгубленістю і жалістю до себе. 

Ну як так? Я ж не давала згоди. Очі защіпало від сліз, і я найневихованішим чином шмигнула носом. 

Гі та Мірабель одразу взялися мене втішати, від чого стало тільки гірше. Я остаточно розревілася, а в кімнаті здійнявся відчутний гомін обурення. Вампірчик боязко позадкував, відчуваючи, що ось-ось — і почнуться справжні неприємності.

— Що тут відбувається?

Якщо з усієї нашої компанії хтось і мав зберегти спокій, то це, звісно ж, Амадо. Голос дракона з легкістю перекрив загальний галас, а злегка сердиті нотки якось одразу нагадали, що плакати можна й тихенько, майже зовсім не схлипуючи й не привертаючи зайвої уваги.

— Леді Гелена заміж вийшла, — проспівали хором фейрі й вказали на Стефана. — За ось цього пана.

— Чистої води непорозуміння, — спробував виправдатися Стефан. — Я саме хотів пояснити, але не встиг.

— Ага! Ну, починай тоді просто зараз, — підхопилася я. — Поясни, навіщо одягнув на мене ось це. 

Амадо дозволив собі виказати крайнє здивування: тобто трішки підняв догори ліву брову.

— Леді Гелено, ви дозволите? — Він галантно схилився над моїм зап'ястям, уважно розглядаючи золоту прикрасу. У зміїних очах промайнуло щось, схоже на щирий інтерес. — Яка тонка робота. Дивовижна. Просто приголомшлива. Перекажіть моє захоплення артефактору! Ось тільки це не шлюбний браслет, хоча й дуже схожий.

Ми завмерли. По обличчях фейрі пробігло розчарування.

— Ні? — уточнила чи то Тія, чи то Мія.

— Звичайно, ні, — полегшено видихнув вампір, остаточно виходячи з-за спини принцеси. — Зроблено на основі шлюбного, адже там чисте золото і форма відповідна. Але взагалі-то це індивідуальний вимірювальний прилад, магістр Плініус спеціально для Олени замовляв. Треба було швидше, от і вирішили взяти готову основу.

— А формула приєднання? 

— Так я ж казав, що прилад налаштувати треба. А для початку хоча б відкалібрувати за твоїми показниками. Ось я вас із ним і з'єднав — стандартна формула, щоб запустити процес. А та фраза... Ну, про «оберігати й захищати»... — він зніяковіло посміхнувся. — Просто жарт, вибач, будь ласка. Не думав, що ти так гостро її сприймеш. Це просто слова, формула була старонантанійською.

Я перевела погляд на дракона, немов чекала від нього підтвердження чи спростування сказаного.

— Схоже на правду. Між тобою і цим артефактом зараз іде тонке з'єднання: він ніби підлаштовується під твій енергетичний потік. Запитай у Кассарі, вона ж фахівець зі стабілізації. І, до речі, немає жодної прив'язки до цього пана.