BooksUkraine.com » Бойовики » Двійник 📚 - Українською

Читати книгу - "Двійник"

245
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Двійник" автора Тесс Геррітсен. Жанр книги: Бойовики. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 38 39 40 ... 86
Перейти на сторінку:
почула два різних повідомлення, обидва від Ріццолі.

— Док, треба поговорити. Передзвоніть.

Голос на другому повідомленні звучав буркотливіше.

— Це знову я. Чому не відповідаєте?

Мора сіла на ліжко. Дивлячись на матрац, не могла не думати про те, що він достатньо широкий для двох. Зусиллям волі викинула цю думку з голови, глибоко вдихнула й набрала номер Ріццолі.

— Де ви? — вимогливо запитала Ріццолі.

— Досі у Фокс Гарбор. Вибачте, не встигла вчасно взяти слухавку.

— Ви там бачилися з Баллардом?

— Так, ми щойно повечеряли. Звідки ви знаєте, що він тут?

— Бо вчора він телефонував мені й питав, куди ви поділися. Було схоже, що він може рушити за вами.

— Він в іншій кімнаті. Покликати його?

— Ні, я хотіла поговорити з вами. — Ріццолі помовчала. — Я сьогодні їздила до Теренса Ван Ґейтса.

Різка зміна теми була для Мори наче удар батогом.

— Що? — спантеличено запитала вона.

— Ван Ґейтс. Ви мені казали, що саме він…

— Так, я знаю, хто він. Що він вам розповів?

— Дещо цікаве. Про всиновлення.

— Він говорив з вами про нього?

— Так. Просто диво, як люди, буває, розкриваються, якщо махнути перед ними значком. Він розповів, що кілька місяців тому ваша сестра приїздила до нього. Як і ви, вона намагалася знайти свою рідну матір. Він відбрехався від неї так само, як і від вас. Документи запечатано, мати хотіла конфіденційності, бла-бла-бла. Тому вона повернулася, захопивши з собою друга, який зрештою переконав Ван Ґейтса в тому, що в його ж власних інтересах повідомити їм ім’я матері.

— І він послухався?

— Саме так.

Мора так сильно притиснула слухавку до вуха, що чула, як у ній гупає її ж власний пульс. М’яко сказала:

— То ви знаєте, хто моя мати.

— Так. Але є ще дещо…

— Скажіть мені її ім’я, Джейн.

Пауза.

— Ленк. Її звати Амальтея Ленк.

«Амальтея. Мою матір звати Амальтея».

Мора видихнула, переповнена вдячністю.

— Дякую! Господи, не віриться, що я нарешті знаю…

— Чекайте. Я не закінчила.

Голос Ріццолі звучав застережливо. Наближалося щось погане. Щось таке, що не сподобається Морі.

— Що таке?

— Друг Анни, який говорив з Ван Ґейтсом.

— Так?

— То був Рік Баллард.

Мора заклякла. З кухні було чути дзенькіт посуду, сичання води в крані. «Я провела з ним увесь день і раптом довідуюся, що не знаю, яка він насправді людина».

— Док?

— То чому він мені не сказав?

— Я знаю чому.

— І чому ж?

— Краще його запитайте. Нехай розповість вам усе решту.

Повернувшись на кухню, Мора побачила, що Баллард прибрав зі столу й викинув у сміття панцирі лобстерів. Він стояв біля раковини, мив руки й не знав, що вона спостерігає за ним від дверей.

— Що ви знаєте про Амальтею Ленк? — спитала вона.

Він завмер, не розвертаючись. Минула довга мить мовчання. Тоді Рік простягнув руку до рушника й не поспішаючи витер руки. «Відтягує відповідь», — подумала Мора. Але вона не прийняла б жодного вибачення, ніякі його слова не змінили б ту недовіру, яку вона зараз відчувала.

Нарешті він повернувся обличчям до неї.

— Я сподівався, що ви не дізнаєтеся. Амальтея Ленк — не та жінка, яку вам хотілося б знати, Моро.

— Вона моя мати? Чорт забирай, хоч це мені скажіть.

Несміливий кивок.

— Так.

Ось, він сказав, він підтвердив. Минула ще мить, поки вона перетравлювала те, що він приховав від неї таку важливу інформацію. Увесь цей час Баллард спостерігав за нею з тривогою в очах.

— Чому ви мені не сказали? — запитала вона.

— Я тільки про вас думав, Моро. Про ваші інтереси…

— Хіба правда не в моїх інтересах?

— Не в цій справі.

— І що це, в біса, має означати?

— Я зробив помилку з вашою сестрою, серйозну помилку. Вона так сильно хотіла знайти матір, і я подумав, що можу в цьому їй допомогти. Я й гадки не мав, що все так обернеться. — Він зробив крок до неї. — Я намагався захистити вас, Моро, бо бачив, як це вплинуло на Анну. Не хотів, щоб і з вами так вийшло.

— Я не Анна.

— Але ви такі схожі. Ви така схожа на неї, що це мене лякає. Ідеться не лише про зовнішність, але й про те, як ви мислите.

Мора саркастично всміхнулася.

— То ви тепер читаєте мої думки?

— Не думки. Вашу особистість. Анна була завзята, коли хотіла щось дізнатися, міцно трималася за це. І ви все копаєте й копаєте, аж поки не знайдете відповіді. Як от сьогодні копали в лісі. Це не ваша робота, не ваша юрисдикція. Ви не мали причин там бути — окрім щирої цікавості. І впертості. Ви хотіли знайти ті кістки, і — знайшли. Анна теж такою була. — Баллард зітхнув. — Мені просто прикро, що вона знайшла те, що розкопувала.

— Ким була моя мати, Ріку?

— Вона жінка, з якою не варто зустрічатися.

Мора не одразу повністю зрозуміла значення цієї відповіді. Теперішній час.

— Моя мати жива.

Він кивнув вагаючись.

— І ви знаєте, де її знайти.

Відповіді не було.

— Чорт забирай, Ріку! — вибухнула вона. — Чому ви просто не скажете мені?

Баллард пішов до столу, сів, наче занадто втомився, щоб продовжувати цей бій.

— Бо я знаю, що вам буде боляче чути факти. Особливо через те, ким ви є, чим заробляєте на життя.

— До чого тут моя робота?

— Ви працюєте з правоохоронцями. Допомагаєте притягнути вбивць до відповідальності.

— Я нікого не притягую, просто надаю факти. Іноді факти — це не те, чого вам, копам, хочеться.

— Але ви працюєте на нашому боці.

— Ні. На боці жертв.

— Гаразд, на боці жертв. Саме тому вам і не сподобається те, що я про неї розповім.

— Поки ви нічого не сказали.

Він зітхнув.

— Добре. Певно, варто почати з того, де вона зараз живе.

— Уперед.

— Амальтея Ленк, жінка, котра віддала вас на всиновлення, ув’язнена в закладі Массачусетського управління виправних установ у Фремінґемі.

У Мори раптом підкосилися коліна, вона опустилася на

1 ... 38 39 40 ... 86
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Двійник», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Двійник"