Читати книгу - "Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ці факти, далеко не всі, засвідчені в численних літературних та іконографічних джерелах, що мають паралелі і в інших культурах, серед них і в слов'янській, показують, наскільки значне місце посідало поняття кама в давній і середньовічній культурі Індії, в уявленнях її народів, у віруваннях, звичаях, обрядах і ритуалах.
Бог Кама має багато імен та епітетів: Манасіджа — «Зроджений у душі», Мадана — «Захмеляючий», Шамантака — «Позбавник спокою», Кандарпа — «П'янливець», Манматха — «Бентежник душі», Пушпадгану — «Квітколукий», Панчасаяк — «П'ятистрілий», Кусумаюдга — «Квітозбройний», Пушпачапа — «Квітконосний», Макарадгваджа — «Макаростяжний» тощо. Багато імен та епітетів Ками сьогодні стали поширеними чоловічими й жіночими іменами. Скажімо, ім'я Манматха мав відомий бенгальський письменник Манматха Рой, автор першої в Індії п'єси про Тараса Шевченка, яка звучала й по Всеіндійському радіо.
Ім'я Кама входить у географічні назви: Камагірі — «Гора Ками», Кам'яка — озеро й назва лісу, в якому деякий час перебували вигнанці-пандави, герої «Махабгарати». Цікаво відзначити, що в теперішніх українців побутує прізвище Пандай (на Закарпатті); античні автори на схід від Меотиди (Азовського моря) фіксують річку Панда; Панда також — урочище в Симеїзі (ІА, 259). Камакх'я — місце прощі на річці Девіка, на якій розташоване місто Мультан, а на Україні чимало річок типу Дівка, Дівуха, Дівич, Дівичка. З історичним індійським Мультаном, столицею Сінду, О.Трубачов співвідносить назву Мінтана — так у давнину називався Таманський півострів, де жили сінди (ІА, 256).
Компонент Кама або кама входить в імена та епітети богів: Камакші (або Камакх'я), досл. «Камоока» — богиня, жіноча іпостась <107> Шіви; Камешвара — «Владика бажань/прагнень», епітет бога Кубери, охоронця земних багатств і півночі, приятеля і сусіди Шіви по горі Кайласі в Гімалаях, де обидва мешкали; Камарі — «Ворог Ками», Камадгвансін — «Нищитель Ками», епітети Шіви; Камапала, «Захисник прагнень/бажань» — епітет старшого брата Крішни на ім'я Баладева, яке відбите в українському антропоніміконі як прізвища Болудей та Білдей; Камаджіт — «Переможець Ками», епітет Сканди, сина Шіви, й самого Шіви; Камаватара, «Втілення/Аватара Ками» — ім'я Прадьюмни, сина Крішни (за деякими переказами, Шіва оживив Каму в подобі сина Крішни); Камапатні, Камакала — епітети Раті, дружини Ками; Камадгену, Камадухі, Камада — божественна корова, що сповнює всі бажання — вона належала мудрецеві-ріші на ім'я Васіштха (досл. «Найбагатший»), нащадки якого носили пасмо волосся на виголеній голові, тобто «оселедець».
Носіями імен з компонентом Кама були переважно представники соціальної верхівки, особливо царі, цариці, царівни, царевичі тощо. Це видно хоча б на «Океані сказань», творі кашмірського поета Сомадеви (ХІ ст.), частково перекладеного й українською мовою.
Цариці: Камаліла — дружина славнозвісного царя Вікрамадітьї, покровителя поетів і вчених; Маданадантра — дружина царя Вірабгуджі; Маданаманджарі; Маданавалі; Кандарпасена.
Царівни: Анангаліла — дочка царя Дгармагопи; Анангапрабга (інше ім'я — Анангараті) — дочка царя Вірадеви; Маданасена — дочка царя Вірабгати; Маданалекха — дочка царя Вірасени; Маданарекха; Маданасундарі; Анангасена.
Гетери: Камасена, Маданамала.
Щодо гетер, то «Камасутра» мовить, що наділена вродою, лагідною вдачею та іншими чеснотами гетера, а особливо якщо вона знає 64 мистецтва, посідала високе місце в зібранні людей — її шанує цар і хвалять достойні люди, до неї прагнуть, її відвідують, у ній вбачають взірець. Ці 64 мистецтва передбачали вміння співати, малювати, грати на музичних інструментах (навіть у воді), чепуритися, грати в азартні ігри, ворожити, чаклувати, розмовляти різновидами умовної мови, виготовляти діадеми, гірлянди, запашні олійки, їстівні відвари, соки та збуджуючі напої. Вони мусили вміти багато чого, навіть розбиратися в різьбленні, столяруванні, металургії, будівельній справі, не кажучи вже про науку кохання — камашастру (Камасутра, 32).
У цьому переліку імен привертають увагу імена деяких царів, чоловіків цариць та батьків царівен: Вірабгуджа, Вірабгата, Вірасена, Вірадева. Ці чоловічі імена містять компонент Віра — «Герой», «Богатир», «Звитяжець» і відповідно означають «Геройськорукий», «Могутній воїн», «Богатирськосилий», «Бог геройства». Компонент віра <108> (сучасна форма — вір) досить рясно відбитий і на українському грунті, як в етнонімі (сівери), в імені (Севір), так і в прізвищах, особливо запорозьких козаків (Балвір, Бальвір, Балбир, Балбиренко тощо).
Цікаве тут іще одне чоловіче ім'я — Дгармагопа, що його мав цар, батько царівни Анангаліли. Воно складається з Дгарма+гопа, де дгарма, поняття, що разом з артхою і камою входить у тріваргу, яка визначає основні цінності в житті людини. Ім'я Дгармагопа означає «Захисник дгарми/віри/закону». Компонент гопа, що первісно означав «пастух» (досл. «захисник худоби», від го — «корова», «бик», «худоба» + па — «захисник», «охоронець»), згодом прибрав значення «воїн» і навіть «цар», «правитель». Слово гопа має синоніми гопта, гоптар, гоптрі, гопака, гопала, гопалака (СРС, 197), а вони, в свою чергу, мають свої українські паралелі. Прізвище Гопя засвідчене в козака Білоцерківського полку, у тих же запорозьких козаків особливо поширені прізвища Гупал, Гупало, Гупалов, Гупаленко, а назви Гупали, Гупалівщина, Гопло засвідчені в Україні й Польщі. Сучасні українці знають також прізвища Хопта і Гоптар.
Санскритське дгарма має пракритську (просторічну) форму мовою палі — дгамма (наприклад, буддійська писемна пам'ятка «Дгаммапада» по-санскритському — «Дгармапада»). Є певні підстави вважати, що слово дгамма відбилося в таких давньослов'янських іменах, як Домаслав, Домарад, Домажир, які відповідно можуть означати «Славний вірою», «Радість віри», «Гора/Опора віри».
Серед названих жіночих імен бачимо кілька, в яких безпосередньо фігурує компонент Кама, пов'язаний з давньоіндійським богом кохання або з терміном кама — Камаліла й Камасена. Ці імена можуть означати відповідно «Гра Ками» чи «Любовна гра» та «Сила Ками» чи «Сила кохання». А якщо сюди долучити богиню Камакші, ім'я якої теж виступає самостійним жіночим іменем, та Камешварі, що сходить до означення дружини Кубери-Камешвари, то матимемо чотири жіночі імені з компонентом Кама. Це ще більше покріплює імовірність того, що й ім'я боспорської цариці Камасарії, сіндянки, стає до цього ряду.
Серед названих жіночих іме є і два імені, цікавих у слов'янському плані — Камаліла й Анангаліла; їх мають відповідно цариця, дружина царя Вікрамадітьї, та царівна,
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко», після закриття браузера.