Читати книгу - "Слова на вітер, Анні Ксандр, Софія Вітерець"

Пригнічений навіть ще більше, Клінтон повернувся до своєї каюти. Там були важливі телефони, куди зараз доведеться дзвонити, бо Меліса через таке з легкістю скасує весілля. Він схопив блокнот з розписами і, неначе вперше, подивився в дзеркало. Точніше, не на нього, а повз, де мав би висіти його костюм для весілля. Досить дивно, але замість нього на всю кімнату красувалася надзвичайна весільна сукня. Мелісина весільна сукня.

І що б це означало? Або його й хочуть підставити, або підсвідомо він сам проти весілля. Сукню подруги й свій костюм ніс саме Клінтон…”

Я закрив ноутбук й втупився в стіну, чекаючи поки Карім нарешті зайде до номера. Його стукіт у двері перебив на найцікавішому місці чернетки. 

– Доброго вечора. Ось ваша карта на завтра, – протягнув той мені точну копію минулого шматка паперу, але цього разу з іншою міткою. 

– Дякую, Каріме, а чому не завтра?

– Я за дві години лечу в Стамбул владнати деякі справи. Мене не буде два дні, – люб’язно пояснив він. Вміє ж поводитися як нормальна зріла людина.

– А… – мені б в нього повчитися, бо напевне вперше за все життя розгубив дар мови. І все через кого? Звісно, Айлін. 

– Пані Айлін, як і всі інші залишаться тут, – поспішив мене заспокоїти турок, зрозумівши мене й без слів. 

Карім пішов, а я вирішив дослідити карту, щоб бути більш підготовленим завтра. Але…мене аж перекосило, коли побачив, що ж за місце призначення у нас. Водоспад, а кружечок прямісінько по його середині. Та вони знущаються?

Заспокойся Тіме, заспокойся. Пошлю Валєру самого й нічого страшного не станеться. Можу вдати, що мене щось зацікавило і коли той стрибне у воду, просто здимію. Чудовий варіант, як на мене.

Ніби злегка заспокоївся, але вже повернутися до письма не зміг. Все давило на мене, немов товща води того водоспаду. Вирішив пройтися на своє улюблене місце, подихати прохолодним вечірнім повітрям і заспокоїтися. Дивно, але руїни в цьому неабияк допомагали.