Читати книгу - "Одруження наосліп, Тома Глубокова"

Із самого ранку, десь о дев'ятій годині, мене підняли з ліжка і на кухні змусили випити чаю і щось з'їсти. Точно не можу згадати, що це було, але точно можу заявити - це були невеликі бутерброди, і їх було три. Віта я не бачила два дні, тому я вже страшенно скучила і хотіла змусити годинник іти швидше. І водночас страшенно боялася цього дня. Двояке відчуття і до того ж дико дивне і незвичне.

Потім, після сніданку, моя мама і мама Віта, а також три мої подруги, а також сестра Віта, стали не поспішаючи готувати мене до головного моменту цього дня. Почалося все з білої мереживної білизни на тонких, але міцних зав'язочках, яку я приміряла і продемонструвала жінкам і дівчатам. Вони схвалили, а мене вдягли в шовковий халатик, і Еля почала робити мені макіяж і зачіску, на щастя руки та ноги я привела у святковий і ідеальний вигляд ще вчора.

Через дві години мук і сидіння на одному місці в нерухомій позі моє тіло затекло, але результат вартий того. Не зважаючи на те, що волосся було зібране в гарний, об'ємний та ідеальний пучок, зачіска мала просто бездоганний вигляд, до того ж була прикрашена двома шпильками-обідками з невеличкими камінчиками, що переливалися.

Макіяж був непомітний, ніжний. Тіні не були яскравими, вони були бежево-персиковими й мали доволі непоганий вигляд, якщо врахувати, що в мене сукня біло-персикова, знизу вона переходить у більш насичений колір, але залишається ніжною і неяскравою. На щоках був легкий рум'янець, а губи в прозорому рожевому кольорі приємно виблискували та пахли якимись ягідками.

Сукня була обрана вільною, одразу від грудей спідниця розширювалася до самих п'ят. Животик, невеликий, але був, тому вирішили не перетягувати його корсетом. Про це навіть мови не йшло.

Єдина надія на те, що я не втрачу свідомість і мене не знудить.

Подивившись у дзеркало, я мимоволі, навіть чисто машинально, уявила Віталіка. Він, напевно, вже весь такий гарний у дорогому і стильному білому костюмі, його мама по секрету сказала колір костюма, говорить зараз із чоловіками та вже незабаром поїде до РАГСу, де буде мене чекати.

Моя мама сама кріпила мені фату тими шпильками. Фата була напівпрозорою і довгою, до коліна, тому виглядала вона дуже красиво.

І ось, за годину, поговоривши про все на світі, ми сіли по машинах і поїхали до чоловіків, які вже були на місці. Мама сиділа поруч зі мною, тримала мою руку міцно і змушувала мене перестати трястися і нервувати, а потім і зовсім порадувала. На весіллі будуть мої бабуся і дідусі, які просто-таки кинули все в селі, мамині батьки, й татів тато, які спеціально приїхали на це свято. Шкода, що другій бабусі не довелося бачити це все, але я впевнена, що сьогодні вона буде зі мною.

Приїхавши, я нетерпляче вийшла з машини, акуратно підбираючи сукню, щоб вона не застрягла і не забруднилася. Не відразу ж!

Піднявши голову і подивившись на групу знайомих чоловіків, я посміхнулася, побачивши, що Віт уже нікого не слухає, а мій та його батьки посміхаються, побачивши мене і своїх дружин.

А потім він швидко зменшив відстань між нами, підняв і закружляв мене, а потім коротко, але нетерпляче і пристрасно впився в мої губи. Після він опустився і поцілував мій живіт, а я, як божевільна, посміхнулася і стала червоного кольору. Прямо яскраво так відчула своє збентеження.

До нас підійшли всі гості, а мене на кілька хвилин забрали батьки батьків, розцілувавши мої щоки.

Потім ми відразу ж пішли в будівлю РАГСу.

А ось наступну годину я пам'ятаю частково. Усе, ніби, в тумані, я пам'ятаю лише фрагментами. Ось я ставлю підпис у документі, а слідом те ж саме робить Віт. Потім ми погоджуємося стати чоловіком і дружиною, обмінюємося обручками, п'ємо шампанське і цілуємося. Десь хтось кричить гірко, а я нічого не чую, відзначаючи, що Віт і справді класно цілується.

Пізніше ми, разом з усіма гостями, гуляли величезним парком у центрі міста, багато фотографувалися, та й гості окремо робили знімки на пам'ять. Потім прогулялися містом.

Ресторан був гарний. У білих тонах, акуратні бежеві штори, стіл, який ломився від усякої смакоти, посередині залу, а далі він трішки розширюється і стоїть невеличка сцена, але, схоже, це все танцмайданчик.

Я і Віт, а також з боків наші свідки, Еля і Мишко, сиділи по центру столу, а всі інші зайняли місця хто як хотів, утім, це не було так важливо.

Я не пила, крім шампанського в РАГСі, нічого алкогольного, слухала тости з келихом гранатового соку, та й Віт, загалом, не пив. Келих вина, а далі зі мною соки.

Гості вимагали нашого поцілунку після кожного тосту, тому до вечора губи були трохи припухлі, але Віту це навіть подобалося. Він, до речі, весь час намагався цілувати мене довше, ніж попередній раз, але я, щойно рахунок на один чи на два був більшим, я відсторонялася, прикусивши не боляче йому губу. Чоловік посміхався й акуратно саджав мене на стілець.

Поїхали ми о пів на десяту вечора, коли веселощі були в самому розпалі. І не обійшлося без усіляких напутніх порад для першої шлюбної ночі.

На мій подив ми приїхали до невеликого, але доволі гарного готелю, де нас провели до номера на останньому сьомому поверсі.

Рідне нічне місто було за вікнами, купалося в сутінках, і я лише на секунду відвела погляд на цю красу. Бо захоплюватися треба було номером. Він був незвичайний, нагорі, замість стелі й даху, були вікна, і вже трохи було видно зірки на нічному небі. По всій великій кімнаті були розставлені свічки, і мені це моторошно нагадало той вечір на день народження Віта. Тільки пелюсток троянд не вистачало. Хоча тут вони й не потрібні.

Велике, у кремових відтінках, ліжко так і вабило, мені хотілося пострибати на ньому, але це бажання вмить зникло, коли я захотіла іншого.

Віт простягнув мені келих із червоним вином, він налив трохи, як і собі. Підійшов до мене і обійняв.

- Подобається? - усміхнувся він, тримаючи свій келих нарівні з моїм.

- Дуже, - кивнула я і поклала руку на його плече.