Читати книгу - "Вагітна від нареченого сестри, Ярл Конг"

Ніколас теж мокрий, ось тільки не від того, від чого я змокріла... Поки я виповзала з будиночка, чоловік вже встиг пірнути у річку й тепер ловить тілом останні промінчики сьогоднішнього сонечка. Правда мені до сонечка й до його останніх промінчиків якось байдуже, оскільки мою увагу привертає торс чоловіка. Те, як по його кубиках скочуються крапельки одна за одною. Навипередки змагаються стосовно того, хто скоріше досягне фінішу. В плавках Ніколаса...

- А куди це ти витріщилася?

Дурепа! Ну, що я за дурепа? Сама себе починаю сварити наступної миті, оскільки так втратила реальність, що навіть не помітила, як позаду підійшла Альбіна й поставила дане питання мені прямо на вухо. І хоч це запитання пролунало пошепки, але я підскочила на місці, ніби до п'ятої точки приєднали провід й пустили по ньому струм, який підпалював мої сіднички до позначки "well done".

- Куди? - Відводжу погляд від Ніколаса, хоча це тупо важко зробити, ніби очі відмовляються покидати цю захопливу картину й дивлюся на сестру нетямущим поглядом. Хочу вдати, що ні чорта не петраю, про що вона запитує. Насправді згораючи від сорому через те, що мене спалили на гарячому. Коли я розглядала нареченого рідної сестри...

- Погнали купатися! Чого ти тут в носі длубаєшся?

Дякую вам вищі сили за те, що зглянулися наді мною. Схоже, це подарунок на мій день народження, оскільки Альбіна певно вирішила пожартувати, адже не продовжує допит, натомість хапає мене за руку та тягне до інших.

Пронесло... Варто триматися насторожі й повністю не розслаблятися - таку даю собі настанову, коли пірнаю у воду та дещо приходжу до тями. І потрібно якомога далі триматися від цього чоловіка, бо він дивно на мене впливає. Можливо, це через те, що він єдиний представник сильної половини людства в нашій дівчачій компанії? Чи, можливо, через те, що його зовнішність притягує як магнітом? Адже плаваю і бічним зором помічаю, як подруги кидають заздрісні погляди на Альбіну, яка вчепилася у свого Аполлона й не відходить від нього ні на крок. Обіймає його, цілує, веселиться, плюхаючись водою. Виникає цілком логічне запитання - на чорта ти приперлася сюди й притягнула свого нареченого, якщо було б набагато комфортніше провести цей час вдвох? Особливо для мене це було б набагато краще. Для моєї нервової системи. Бо тепер і нормально розслабитися на своє ж день народження не вийде...

- Ну, що, давайте зіграємо в щось? - Віка певно вирішила сьогодні на пів ставки попрацювати тамадою, оскільки варто зайти всім в будиночок після водних процедур, виголосити на мою честь тост, як дівчина пропонує нову розвагу. Складається враження, що їй вже йти через пів годинки додому, тож вона за скороченою програмою все хоче встигнути й нічого не проґавити.

- Давайте! - Ната тут же підтримує пропозицію подруги, і очевидно, що всі інші не проти. Присутні зібралися гарно провести час. Я теж була в цьому числі. Теж бажала на славу повеселитися. Допоки наша компанія неочікувано не розширилася відразу на дві людини.

- А в що? - Як мінімум, Ліка точно не проти в щось зіграти, тому що саме вона задає це питання. - В крокодила?

- В крокодила? Реально? - Запал дівчат дещо збиває Альбіна, яка все не відлипає від свого нареченого. Ніби п'явка вчепилася в нього й немає протидії від неї, щоб втекти. - Дівчата, вам що по десять років? Який ще крокодил? Давайте ще в класики бабахнемо! Ото весело буде! Ото розважимося!

- А що? - Незадоволено дує губки Ліка, ідею якої зарубали на корені.

- Ну, не знаю, - задумливо промовляє сестра, при цьому тримаючи свого нареченого за руку. Вони реально настільки кохають одне одного, що не можуть і хвилини пробути порізно, чи це Альбіна намагається вдати, що в них з Ніколасом любов та гармонія, яку ніхто й ніколи не зможе порушити?

Хоча... чому мене це так хвилює? Яка мені різниця за що вони там тримаються? Кохають одне одного, то нехай кохають, мені що до того? Я навпаки маю радію за сестру, за те, що вона знайшла собі гарного нареченого. Котрий якщо все буде гаразд, то скоро стане частиною нашої родини. Ніколас стане частиною нашої родини, якого я буду бачити на різних святах в колі моєї сім'ї... І я так само буду на нього реагувати, як сьогодні? Чи у мене випрацюється певна броня? Надіюся, на друге. Бо якщо трапиться перше... Буде біда.

- Як щодо "правда або дія"?

Якби це запропонувала сестра, я б навіть не здивувалася. Навіть дивно, як це не Альбіна закинула цю ідею. Якби хтось підкинув цю затію з подруг, то я б дещо прийшла в шок, але дуже швидко відтанула й згодилася зіграти. Та якщо це лунає з вуст чоловіка, в присутності якого і відбудеться ця провокаційна гра...

- Чудова ідея, коханий! - Вигукує Альбіна й впивається поцілунком в губи свого нареченого, а дівчата схвально підтримують цю витівку. Ну, звичайно, сам цар Бог спустився в компанію плебеїв, тож вони ледве не в рота заглядають цьому чуду. Хочуть йому догодити, тож практично на будь-що згодяться.

"Погана ідея, дуже погана ідея" - кричить внутрішній голос, і це ще м'яко кажучи, бо насправді це самогубство...