BooksUkraine.com » 📖 Сучасна проза » Моя пташка , Сімона 📚 - Українською

Читати книгу - "Моя пташка , Сімона"

83
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Моя пташка" автора Сімона. Жанр книги: 📖 Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 22
Перейти на сторінку:
Розділ 3. ( Любі друзі, дякую вам за увагу)

Вже минуло декілька днів від того як чужинець нас покинув. Всі були цьому дуже раді.А мій тато стурбований тим ,що він пішов сам.Йому це здавалося підозрілим.

З моєї голови не виходить чужинець. Я не розумію ,що тоді трапилось.Навіщо він торкнувся моїх губ. Та при згадці про, це я чомусь посміхаюсь. В середині мене наче розквітнув сад з вишнями. Якщо сказати чесно,то мої думи повністю заповнені цим чоловіком.Він сниться мені,я мрію ще хоча б раз його побачити.

Звтра моє 17 річчя. Я починаю доросле життя.Моя місія це чоловік та діти. Дуже боюсь ,що ніхто з хлопців мене не обере.

Та сьогодні у мене посвята в наречену. Вже ввечері духи приймуть своє рішення.Але я знаю , що готова стати чиєюсь дружиною.

Від сьогодні мене звільняють від обов'язку доглядати за конями.Тепер я буду готувати,шити одяг та виготовляти посуд.

Від цього мені дуже сумно, я люблю коней та їзду верхі.

-  Елегія, час настав. Ходімо доню.

Мама прийшла щоб відвести мене до наших старійшин-жінок.Саме вони розпочинають посвяту.

- Дитино моя, від сьогодні я тобі не мати.

Ти починаєш нове життя і ні я ,ні тато не можемо втручатися. Ти слухай уважно що розповідатимуть старійшини .І обов'язково виконуй все ще говорять.Благослови тебе святий батько.

- Мамо, я боюся.Як мені без вас? 

- Всі ми пройшли це,і як бачиш з усіма все добре. Не вигадуй дурні і йди перевдягайся в обрядову сукню.

Не сказавши більше ні слова,мама пішла геть.

-І справді чого я хвилююсь,всі проходять через це. Бубоню собі під ніс.

На моєму ліжку лежить напівпрозора сукня білого кольору.І більше нічого, може вони забули покласти мені трусики? Бо сукня дуже прозора. 

Починаю знову бубоніти собі під ніс.Завжди так роблю коли нервую.

- Я вдягну,вийду і запитаю мами про трусики.Еленія,не хвилюйся.

Як за помахом чарівної палички в мою кімнату входять жінки,як тільки сукня опинилися на мені. Їх п'ятеро, всі дуже старі. 

Одна з них бере червоний відрізок тканини та зв'язує мені очі.

- Зупиніться,що ви робите?

- Мовчи. Підкорися.

- Але ж я без трусиків.!!! Збентежено говорю я.

Та жінки мене ігнорують. І я мовчки виконую накази.

Зав'язали мені очі і взявши за руку кудись ведуть. Йшли ми довго,чи може мені так здавалося.Весь час вони тихенько співали пісні. 

             

 Мені привели в якусь будівлю. В кімнаті досить тепло .Мені до рота щось підносять.

-Вдихни!

Чую наказ. Я вдихала щось і відчувала слабкість в ногах і руках.Мій мозок був як в тумані. Вся кімната заповнена цим димом від якогось курива. Чую як жінки вийшли і закрили за собою двері,знімаю пов'язку .

Очі не відразу звикають до напів-темряви

 у кімнати. Трішки озернувшись,мій погляд натикається на чоловічу постать.

- Не бійся дитино,я не завдам тобі шкоди.

Це голос ,я впізнала,Кайл.

 Я розумію, що в приміщенні більше нікого окрім нас немає. Сказати , що я боюся,ні скоріше схвильована,Кайл нічого поганого мені не зробить.

- Еленія, ти знаєш, що ми зараз будемо робити? Чи розповідав тобі хтось з жінок,як відбувається посвята в наречену?

- Я , завжди питала маму,але вона мовчала. І інші також мовчали.Тому, я не знаю.

- Чи можу ,я тебе де що спати?

- Звісно, що так.

В голосі Кайла,я відчула якусь зміну. Я почала напружуватися і почувалася ,як звір у клініці. 

Кайл встав з крісла і підійшовши до мене,взяв за руку.Його дотик теплий, ніжний але неприємно вологий.Бррр.

Легенько підштовхнув мене до дивана і вказав рукою на його.

- Присядь.

Мовчки вмостилясь на м'яку поверхню. Кайл,передав мені курильну трубку і жестом наказав затягнутися.

-Е-х ,Е-х,Е-х, Вибачте мене,я раніше ніколи не курила.

-Не вибачайся. І знову жестом наказав затягнутися.

Цей дим опікає мені горло,дире його,а смак вроті залишає не приємний.Я відчуваю як моя голова поченає крутитися а руки стають важкими. 

-Еленія,скажи мені,ти коли небудь цілувала хлопця?

- Ні.

- А чи торкався тебе хлопець між ногами?

- Ні.

Що за дурні запитання? Мене виховували правильно.Мама і тато не дозволяли залишається на одинці з хлопцями.

-Еленія,я попрошу тебе встати та роздягнутися.

- Навіщо?

- Святим духам треба бачити тебе  оголеною  душею і тілом.

Я ледве встаю ,бо голова оберто, знімаю свою сукню. Декілька хвилин стою гола , мені дуже соромно.

- Молодець.Можеш одягатися.

Кайл,виходить з кімнати.Швиденько одягаюсь і знову сідаю на диван. Закрутилася калачеком чекаю що буде далі.

Чужинець ( Захар)

-У мене з голови не виходить та маленька  пташка.Ти розумієш, що як би не вона,мене б скоріше за все вбили.

-Як ти туди взагалі потрапив? Запитує мене мій брат,Лука.

- Після нападу на мене,їхав куди очі бачили і подалі тримався від міста, шукав якесь село.Доречі, цого села на Гугл карті немає.

І вони всі дивні ,одяг незвичний,їжа тільки та яку самі виростили.Та взагалі не схожі на звичайних людей. Тільки,та дівчина немов янгол серед всього того лайна. А чув би ти ,як гарно співає! 

-Захаре,ти часом не закохався?

- Ні! 

Відверто бришу братові. Я просто зачарований моєю пташкою. Треба повернутися і забрати її з собою.

-Лука, допоможи мені нарити інформацію про те село і Кайла. 

Брат сидить і мовчки дивився в мої очі. Він чекає пояснення,і я його розумію.У нас і без цього багато проблем,на мене відкрили полювання.Я перейшов дорогу бандитам,ну як бандитам ,взагалі то ми всі дуже добропорядні слуги народу. Хто більше слуга , а хто меньше. Я також служу виключно в своїх інтересах.

-Брате,я тебе дуже прошу.Знайди всю можливу інформацію . Ще раз  дуже серйозно повторюю своє прохання.

-Гаразд.

Лука не задоволений але молодший брат не може мені відмовити. Лука іде до дверей,а я додаю- Швидко знайди.

-Ти точно закохався.

Відповідає він і заченяє за собою двері.

Я продовжую сидіти в шкіряному креслі в своєму заміському будинку, п'ю міцний алкоголь і мрію про мою пташку.  Розумію, що я занадто старий для цієї дівчинки.Мені 35 років а їй на вигляд не більше 18.Але сердце пришвидшує свій темп, згадую її очі коли поцілував. Відразу зрозумів що до мене її губи ніхто не цілував.Ця дівчинка така тендітна та чютева. Сподіваюсь, що Лука швидко дізнається з ким ми маємо справу.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 3 4 5 ... 22
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя пташка , Сімона», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя пташка , Сімона"