Читати книгу - "Теплі історії в конвертах"

«Доню, цей лист я пишу тобі, корячись традиції, яка виникла щонайменше кілька поколінь тому в жіночої лінії нашої родини. Подібного я отримала від твоєї бабусі, щойно ми одружилися з татом, а вона — від своєї матері, та ще й запевняла, що той досвід був далеко не першим. Може, те листування так би й припинилося десь посеред зарозумілої молодості однієї з нас, бо хто ж любить отримувати поради, яких не просить? Але так уже сталося, що воно працює, принаймні, три покоління працювало, то чого б не спробувати знову?

Сподіваюся, відкривати цей конверт тобі доведеться зовсім рідко, а раптом, наче в казці, і ніколи. Проте якщо виникне потреба, то спробуй довіритися тій побутовій жіночій мудрості та зробити все точнісінько так, як написано.

Відкрити в разі сімейної сварки!

Найперше, глибоко вдихни, заплющ очі та полічи до десяти. Навіть якщо ти вже заспокоїлася, дихальна вправа не завадить.

Тепер випий склянку води. Твоя бабуся пропонувала келишок коньяку, але ж ти в мене дитина непитуща, тож хай буде вода.

Зайди, будь ласка, до вашої з чоловіком кімнати та відчини шафу. От бачиш, ваші речі висять та лежать поруч? А тепер уяви, що речі твого чоловіка зникли — усі до єдиної шкарпетки, що давно вже втратила надію знову зустріти свою пару. Запам’ятай своє враження.

Тепер роззирнися навколо. Бачиш його фото, книги, крісло, комп’ютер, улюблену подушку? Уяви, що все це зникло, і закарбуй у пам’яті.

Рушай у ванну кімнату. Так само «витирай» уявою його зубну щітку, бритву, засіб для гоління та рушник. Можеш навіть заразом позбавитися отого шматочка мила, яким йому вдається обмилювати не лише руки, а й увесь умивальник. Запам’ятала, як воно?

Крок за кроком ти маєш пройти кожен куточок вашої оселі та «стерти» всі сліди його присутності у твоєму житті.

Ти в мене дівчинка творча, я знаю, у тебе вийде!

А тепер пропусти через серце те, що залишилося, і цієї ж миті виріши, чи робить тебе це щасливою. Якщо він і всі його речі, усе те, що нагадує про нього чи натякає на його присутність зникне, ти будеш задоволена? Якщо його запах вивітриться з оселі, а твоя рука забуде тепло його руки, а це неодмінно станеться, ти зможеш жити далі?

Якщо твоя відповідь «Так» і ти впевнена, що будеш щасливіша без нього, несила пробачити йому чи не вважаєш за потрібне просити пробачення, тоді усміхнися сама собі та їдь прямісінько до мене: я приготую тобі найсмачнішу каву у світі й укотре повторю, що ти — найкраща дівчинка.

Але якщо ти вагаєшся, а груди стискає самота лишень від думки, що поруч не буде коханого, а всі оті ваші суперечки — просто пиха, примхи чи непорозуміння, тоді, доню, прямуй на свою кухню, готуй найсмачнішу (після моєї, звичайно) каву у світі й неси її своєму чоловікові. Обійми його, пробач усе й сама перепроси.

І нехай лишень спробує не сказати тобі, що ти -найкраща дівчинка, матиме справу зі мною!»

Ох, мамо, яка ж ти в мене мудра! Здається, тепер я люблю його навіть більше, ніж до сварки. Ми так добре, так довго поговорили. І тепер ніколи-ніколи не сваритимемося! Але цей твій лист я все-таки залишу. На пам’ять. Чи про всяк випадок. Та й щось мені таке... усередині мене підказує, що свого часу й мені доведеться такий писати.

Оксамитка Блажевська. Бабусин лист

Еля дуже любила старе бабусине горище. І щойно забігла в бабусину хату, навіть не обтріпалася від налиплого вуличного бруду, -гайнула по драбині на горище.

То був храм її дитинства. Такого близького тут і водночас уже такого далекого. Чи не кожна річ на горищі нагадувала про те, яким щасливим і безхмарним було її дитинство в селі. Скрипуча підлога, що її не міняли вже багато років. Запах сушених трав, які висіли на різних мотузочках по всьому горищу. Ось старе ліжко на пружинах. На них Еля любила стрибати й підлітати чи не до самого неба. Стареньке ліжко вже так скрипіло, що його давно винесли на горище, аби нікому не заважало. Еля присіла на краєчок, почула скрегіт металу. Звук відгукнувся в її серці, на очі накотилися сльози.

Як вона могла поїхати з цього раю? Лишити бабусю. Покинути свого рідного, найдорожчого у світі дядька Марка, який майже виростив її. Поїхати на край світу від його широченних обіймів, у яких завжди було для неї стільки прийняття й тепла? Заради чого? Успішної кар’єри в Німеччині, яка не гріла