Читати книгу - "Фіктивний шлюб , Астія Флор"

Нашій Алісі вже виповнилося три місяці, і ми з Максимом вирішили, що настав час для першої маленької подорожі. Ми не планували нічого грандіозного — просто поїздку за місто, щоб змінити обстановку і трохи відпочити від міської метушні.

Максим, як завжди, підійшов до цього питання дуже серйозно.

— Ми взяли все необхідне? — запитав він, ще раз перевіряючи сумку з речами Аліси.

— Так, — кивнула я, ледве стримуючи сміх. — Максе, це не експедиція на Місяць. Ми всього лиш їдемо на один день.

— Не можна нічого недооцінювати, — з усмішкою відповів він, застібаючи сумку.

---

Коли ми приїхали на місце, нас зустріло чисте повітря, спів птахів і безмежне поле, залите сонцем. Ми розклали плед, а Максим встановив невеликий намет від сонця для Аліси.

— Ось так, моя маленька принцесо, — сказав він, обережно вкладаючи її всередину. — Тепер ти в безпеці.

Я не могла не розчулитися, дивлячись, як мій чоловік дбає про доньку. Він завжди здавався мені сильним, впевненим у собі чоловіком, але поруч із Алісою його образ пом’якшувався.

Ми провели день, гуляючи, насолоджуючись природою та просто розмовляючи.

— Хочеш ще дітей? — раптово запитав Максим, коли ми сиділи на пледі, спостерігаючи за тим, як Аліса солодко спить.

Я здивовано глянула на нього.

— Чесно? Я ніколи не думала про це так скоро… Але, мабуть, так.

Максим усміхнувся й обійняв мене за плечі.

— Мені подобається бути татом.

— А мені подобається бути мамою.

Цей день став ще одним дорогоцінним спогадом у нашому житті.