BooksUkraine.com » Публіцистика » Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття 📚 - Українською

Читати книгу - "Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття"

196
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття" автора Мартін Форд. Жанр книги: Публіцистика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 39 40 41 ... 118
Перейти на сторінку:
високого рівня складності, що здатна дуже швидко, протягом кількох хвилин, викликати емоційну реакцію слухачів. Iamus уже встиг написати мільйони унікальних композицій у модерно-класичному стилі, й у майбутньому його, напевно, адаптують до інших музичних жанрів. Подібно до «Еврики», Iamus спричинився до створення стартової компанії з метою комерціалізації цієї технології. Ця компанія називається Melomics Media, Inc. і займається тим, що продає музику з онлайн-крамниці на кшталт iTunes. Різниця полягає в тому, що композиції, створені Іамом, пропонуються без ліцензійних відрахувань, і це дає покупцям змогу використовувати придбану музику так, як вони забажають.

Музика — не єдиний вид мистецтва, який творять ком­п’ютери. Симон Колтон, професор творчого обчислення в Лондонському університеті, створив програму штучного інтелекту з назвою Painting Fool («Художник-жартівник»), яку, як він сподівається, колись будуть серйозно сприймати як справжнього художника (див. рисунок 4.1.). «Метою цього проекту не є створення програми, що надаватиме фотографіям такого вигляду, наче вони були намальовані; програма Photoshop займається цим вже багато років, — каже Колтон. — Мета полягає в тому, щоб пересвідчитися, чи зможуть за комп’ютерною програмою визнати право на власний творчий талант» [40].

Симон Колтон вмонтував у цю систему комплект здібностей, які він називає «функціями сприйняття і фантазування». Програма Painting Fool здатна ідентифікувати емоції на фотографіях людей, а потім писати абстрактний портрет, в якому робить спробу передати їхній емоційний стан. Програма також вміє створювати уявні предмети, застосовуючи методи, що ґрунтуються на генетичному програмуванні. Програма Колтона навіть здатна до самокритики. Така здатність забезпечується наявністю ще однієї вмонтованої програми з назвою Darci, створеної дослідниками з університету Бріґгама Янґа. Розробники Darci розпочали з інформаційної бази малюнків і картин, яким люди дали таке визначення як «похмурі», «сумні» або ж «надихальні». Після цього вони навчили нейтральну мережу встановлювати асоціативні зв’язки, а потім дали їй змогу самостійно давати визначення новим картинам. Painting Fool вміє використовувати зворотний зв’язок з Darci, щоб пересвідчитися, чи в процесі створення малюнка досягає ця програма мети [41].

Цим я не хочу сказати, що невдовзі велика кількість художників і композиторів утратять свою роботу. Навпаки, я хочу сказати, що методи, які використовуються для створення креативних програм (і як ми вже переконалися, значна частина яких ґрунтуються на генетичному програмуванні), можна перепрофільовувати незліченними новими способами. Якщо комп’ютери вміють створювати музичні композиції або конструювати електронні компоненти, то вони, цілком імовірно, невдовзі зможуть сформулювати нову законодавчу стратегію або новий принцип розв’язання управлінських проблем. А наразі ж у зоні найбільшого ризику і далі перебуватимуть ті «біло-комірцеві» робочі місця, що є найрутиннішими або шаблонними, та не слід забувати, що межі застосування інформаційних технологій швидко розширюються.

Ніде швидкий темп цього прогресу не проявляється очевидніше, ніж на Волл-стріт. Там, де фінансові торги залежали колись від безпосередніх контактів між людьми або в метушливій атмосфері біржової зали, або ж по телефону, нині здебільшого панує машинне спілкування через волоконно-оптичні кабелі. За деякими прогнозами, через алгоритми автоматизованих торгів проходить щонайменше половина, а, може, навіть 70 % операцій на фондовій біржі. Ці надзвичайно складні робототехнічні трейдери (значна частина яких працює на технологіях, що перебувають на передньому плані дослідницьких робіт у сфері штучного інтелекту) виходять далеко за межі звичайного здійснення рутинних торгів. Вони намагаються отримати прибуток шляхом виявлення і швидкого скуповування акцій напередодні великих операцій, ініційованих пайовими інвестиційними фондами та керівниками пенсійних фондів. Вони намагаються обдурити інші алгоритми, заповнюючи систему фіктивними пропозиціями, що потім скасовуються за лічені частки секунди. Як інформаційна система Bloomberg, так і служба пошуку й надання інформації Dow News Service пропонують спеціальні машинно-читабельні продукти, призначені для того, щоб годувати ненажерливі алгоритми фінансовими новинами, які ці алгоритми можуть обернути на прибуткові угоди буквально протягом кількох мілісекунд. Також ці інформаційні служби в реальному часі надають статистику, що дає машинам змогу бачити, які позиції приваблюють найбільшу увагу [42]. Twitter, Facebook і блоґосфера також є поживою для цих конкурентних алгоритмів. У статті, опублікованій 2013 року в науковому журналі Nature, група вчених-фізиків проаналізувала світові фінансові ринки і виявила «новопосталу складну систему конкурентних машин, оснащених цілими „натовпами” хижих алгоритмів»; вона висловила припущення, що прогрес у сфері робототехнічних торгів вийшов з-під контролю і навіть поза межі розуміння тих людей, які ці системи створили [43].

В області, «населеній» цими алгоритмами, які безперервно воюють один із одним, події розгортаються зі швидкістю, що є недосяжною для розуміння навіть людини з блискавичною реакцією й умінням швидко читати. І дійсно, швидкість, яка в деяких випадках вимірюється мільйонними і навіть мільярдними частками секунди, є настільки критично важливою для успіху алгоритмічних торгів, що фірми з Волл-стріт колективно інвестували мільярди доларів у побудову обчислювального центру та каналів зв’язку для забезпечення хоча би крихітної переваги у швидкості. Наприклад, 2009 року компанія з назвою Spread Networks витратила аж 200 млн доларів для прокладання нового волоконно-оптичного кабелю, що проліг прямою лінією завдовжки в 1330 кілометрів між Чикаґо та Нью-Йорком. Ця компанія працювала в потаємному режимі, щоб не привертати увагу навіть тоді, коли в Аллеґганських горах для прокладки кабелів проводилися вибухові роботи. Коли новий волоконно-оптичний канал підключився до інтернету, він забезпечив перевагу в швидкості приблизно на три-чотири тисячних секунди порівняно з уже наявними лініями комунікацій. І цього було достатньо, щоб забезпечити всім алгоритмічним торговельним системам, що користувалися цим маршрутом, фактичне панування над їхніми конкурентами. Фірми з Волл-стріт, зіткнувшись із таким алгоритмічним гнобленням, об’єдналися й орендували діапазон частот — начебто за ціною вдесятеро більшою, порівняно з початковим повільним кабелем. Нині аналогічний швидкісний кабель тягнуть через Атлантику від Лондона до Нью-Йорка, і він, за прогнозами, має скоротити нинішню тривалість торгів приблизно на п’ять тисячних секунди [44].

Результат впливу всієї цієї автоматизації є чітким і недвозначним: навіть попри те, що траєкторія фондового ринку в 2012 й 2013 роках продовжувала прямувати вгору, великі банки з Волл-стріт оголосили про масові

1 ... 39 40 41 ... 118
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття"