Читати книгу - "Навіщо читати"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Серед письменників, які дають гарні інтерв’ю, я назву Гора Відала[157], а щоб оспорити думку, що може виникнути під час виголошення цього імені, — Франсуазу Саган. Можна бути дотепним, не будучи злим. Характерним для Відала є ущипливість і спогад. Прикметна риса Саган — мрійливість, з якої вона виходить лише для того, щоб висловити найбільш тверді люб’язності. Хорхе Луїс Борхес[158] був також чудовим, можливо, це те, що він зробив найкращого: оті бесіди сліпого, в якого є час. Однією з найкращих книжок розмов з письменником є книжка Ромена Ґарі[159] «Ніч буде спокійною» (1974). Вона сердечна, запальна, зворушлива, кумедна. Її можна читати, не прочитавши жодної іншої книжки Ґарі. Це чи не найкращий доказ того, що книжка розмов може бути хорошою.
Орсон Веллс, якого можна побачити в портреті, створеному П’єром-Андре Бутангом[160] у процесі читання лекції в давній школі мистецтв IDHEC[161], показує драматичність ситуації, коли людина має розум і вміє говорити. Тоді зникає творчість. Працю заступає слово. Ніхто не думає про героїзм людей інтелекту, коли, крім того, що вони виявляють його в розмові (що є формою щедрості), їм доводиться працювати. Оскар Вайлд був таким доти, доки був приречений мовчати. Здатність легко вести розмову може стати фатальною. Езра Паунд, також обдарована людина в плані розмови, зрештою, почав говорити бозна-що просто для того, щоб підкидати паливо в словесну машину. Отак після визволення Європи дехто опинився у клітці[162]. Всіх їх об’єднує необережність. У висловлюванні думок!
Нас убивають не трагедії, а безладдя.
Дороті Паркер. The Paris Review Interviews, vol. 1 (2006).Несправедливо робити вигляд, що ви були людьми накшталт Джона Вейна[163] чи Френка Сінатр и; те саме і для наступних поколінь, бо через це війни стають симпатичними.
Курт Воннегут. The Paris Review Interviews, vol. 1 (2006).Я люблю зовсім не те, ким я є.
Орсон Веллс. Interviews (2002)У кожного письменника в голові театр зі своєю трупою. У Шекспіра п’ятдесят персонажів, у мене десять, у Теннессі [164] — їх п’ять, у Гемінгвея — один, а Беккетові вдається не має жодного.
Conversations with Gore Vidal (2005).Думка, про те, що я помру, що люди, яких я люблю, колись та помруть, викликає в мене огиду. Я вважаю це справжнім паскудством, справді-бо це
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Навіщо читати», після закриття браузера.