Читати книгу - "Невідома планета 2, Олександр Кваченко"

Між позиціями знищених систем космічної оборони хаотично лежали понівечені залишки невідомого мені космічного корабля. Підземних укриттів противник не захоплював, йому було важливо знищити або пошкодити великий калібр, а з дрібним мали б впоратися інші загони. Але стався катаклізм і мені зовсім не зрозуміло, що тут є цілого і як воно зберігається в робочому стані стільки років. Але раз прилетіли, то це означає, що можливо відновити.

Я сидів у кораблі та спостерігав на головному екрані, через нашого дроїда, як працюють техніки. Вони вправно від'єднали від постаменту і розібрали законсервовану гармату, а ще за пів години вона вже була витягнута на поверхню і готова до транспортування. Кіт спав на панелі, кіборг набрав ще у форт різних запчастин, панелей, броньованих дверей, полиць, загалом багато різного. Так тривало майже до заходу сонця, тягали багато запчастин пускових установок, три цілих на перший погляд плазмові гармати та три на запчастини. Вантажність кур'єра була близько 25 тонн і цього разу ми завантажили трохи більш ніж половину трюму. Усе закінчили до заходу сонця. Злітаємо.

Політ пройшов без проблем, вивантажилися, одну плазмову гармату Тех залишив і зайнявся її розбиранням та перескладанням, а я вирушив до готелю, потрібно було переговорити ще з кочівниками. Швидко забіг у номер, привів себе до ладу і піднявся на дах будівлі.

У ресторані готелю було замовлено стіл в окремому приміщенні, хлопці та дівчата вже були тут разом із представницею кочівників Ас. Перш ніж ми сіли за стіл, я встиг перекинутися декількома фразами з Іс про стан справ і покупки необхідного. Він скинув мені звіт. Продали всі продукти, скупилися відсотків на 60 від необхідного. Та поки ми базікали, про їх походи протягом минулого дня, підійшло два старійшини кочівників, і ми сіли за стіл.

Гаряча смачна їжа творить чудеса з будь-якою людиною. Ще пів години тому в животі було пусто, а зараз, після вишуканих страв місцевого шеф-кухаря та традиційних кочівників стало зовсім добре. З цікавого та нового тут спробував ет (аналог бешбармака), коктал (риба з овочами), куурдак (жирна печеня з баранячого ліверу, здебільшого нирок, печінки та легені), самса (пиріжки з м'ясом), борошняні каттама (коржі), казан-жаппай-нан і таба нан (хліб), а також молочні продукти кумис і шубат. Було також гузі, плов, відварене м'ясо з бульйоном та інші страви, що я їв у них при зустрічі в пустелі. Прознали вони й про кота - йому була окрема страва з рибою.

Після того, як усі наситилися, почалася офіційна розмова.

- Наш рід кочівників вітає тебе Мік і твою команду у нас, у місті, ми завжди раді бачити тебе в нашому готелі. - почав один зі старійшин, Хас, по-моєму. - Нехай завжди удача супроводжує у твоїх справах.

- І вам легких доріг у пустелі та удачі в торгівлі. - відповів я. Тех як завжди допомагав з відповідями та звичаями.

- Як твої справи Мік, чи потрібні тобі ще якісь послуги в місті, ми могли б усе організувати. - продовжував він.

Також мені прийшов файл з ексклюзивними послугами що вони можуть надати, та з обладнанням яке є в наявності.

- Щодо основного минулого питання, - я мав на увазі корабельний ШІ - у вас цього товару не з'явилося.

- У нас є інформація, де він може бути, але ми туди потрапити не можемо. - відкрив завісу старійшина. - Потрібен корабель для перельоту в це небезпечне місце. Якщо ми домовимося з розподілом здобичі, то платою буде ШІ.

Далі пішов торг, і я вибив ще кілька плюсів для нашої команди, не сильно і зараз мені потрібен був корабельний ШІ, але, можливо, справа того варта, і нам зі знайденого, щось стане в пригоді. Подивимося. Домовилися через декілька тижнів зв'язатися і вирішити, коли висуваємося в точку, склад команди й т.д. Обговорили проблему залишків корабля, де мене знайшов кіборг, мене там мало що цікавило, але Тех рекомендував залетіти на місце розбирання. Ми з кочівниками поділилися ще одними координатами корпусу корабля в морі, вони обіцяли подумати, та за тиждень дати свою відповідь. Мені принесли ще одну партію на розблокування кристалів. Офіційна частина була закінчена і всі розслабилися.

Пішла звичайна розмова про подорожі пустелею, історії з життя, усі розбилися по компаніях та обговорювали вже свої теми. Дівчата спілкувалися з Ас, вона якось бліденькою виглядала на тлі Ліки й Кіри, а на тлі Оллі тим паче, хоча східний колорит у рисах обличчя надавав їй своєрідної особливості. По-моєму, в кумисі є алкоголь, мене зовсім розслабило. Якщо красу дівчат із розвиненого світу можна списати на розвинену медицину, то красу аграфки не сплутати ні з чим, та й ще такий кумедний чепчик на голові.

Я сидів обличчям до входу в наше закрите від сторонніх приміщення, та помітив небезпеку за реакцією кота. Спочатку нічого не віщувало біди, зайшла людина в кімнату, де ми сиділи, але не офіціант, і попрямувала до нас, я її помітив краєм ока і продовжував розмовляти зі старійшиною Хасом. Побачив кота, який перестав вилизуватися і зашипів, схоже він відчуває спрямовану агресію. А потім події закрутилися. Раптово людина вихопила голкомет і почала в мене стріляти. Я встиг виставити псі щит і голки почали рикошетити на всі боки.

Ойкнув поруч старійшина, я подивився, йому влучили в плече, там з'явилася тонка, червона смужка, з якої пішла кров. Дівчата почали падати на підлогу і ховатися за столом, хлопці почали стріляти у відповідь. Тільки ефекту не було, на людині під звичайним одягом була силова броня, я відскочив убік і в цей час почав діяти кіт. Один псі удар, другий, третій, схоже в чоловіка є імплантат від псі, четвертий, нападник перемикнувся на іншу загрозу, а кіт зник, продовжуючи бити псі атаками. Людина закрутилася в пошуках загрози, раптом з-за столу встала Оллі, без чепчика і з розпущеним волоссям, і тримаючи перед собою псі щит, почала бити нападника псі атаками, потім приєднався і я, додавав від себе атаки як умів. Під трьома різноспрямованими псі атаками людина здригнулася, знепритомніла і впала на підлогу. Усе це зайняло буквально кілька хвилин.