Читати книгу - "Невідома планета 2, Олександр Кваченко"

- Бачу успішно розвиваєтеся Мік, - почав Бор, - нам чутки принесли фермери, що ви зачистили базу бандитів і знищили кількох ватажків.

- Так, є таке, вони напали кілька разів на корабель та форт, і ми вирішили відповісти кардинально, знищили їхні мобільні загони, а потім зазирнули на базу і всіх там обеззброїли, решту зробили самі фермери, що були в них у рабстві. - відповів я. Ми начебто всіх віддали на ферми бандитів, що вижили, і що з ними стало потім я не цікавився.

- Ви кардинально розв'язуєте складні питання, молодий чоловік. Ви не вирішили купити будинок у центрі.

- Поки що обмірковую це питання. Дякую за пропозицію.

- Ще я хотів побалакати щодо перевезення в інше місто вантажу, не наважилися ще?

- Про це можемо поговорити в кінці наступного місячного циклу, я збираюся злітати в сусіднє місто, готуйте товару на два стандартні контейнери від вашого міста. Візьму одного представника. Ще пересилаю всім список, що мені потрібно з обладнання. - відправив всім дані. Усі інші попивали напої, слухали нашу розмову та дивилися список.

- Дуже добре, дякую за вчасне сповіщення, ми все підготуємо. - він переглянувся зі своїми колегами, ті кивнули. - Щодо оплати Мік, що вас зацікавить.

- Я б узяв відсоток від угоди та заправка корабля. Можна звісно і відповідну послугу, але це питання можна буде розглянути й пізніше.

- Ми підготуємо пропозицію. У мене поки що все. - відповів Бор і перемикнувся на нейромережу віддаючи доручення.

- Мік як там наші мисливці? - взяв слово голова гільдії мисливців.

- Інгредієнти я від них привіз, заберете біля корабля контейнер. Ще дані на кристалах і запити. У вільний час будують таверну.

- Що будують? - здивувався він.

- Є запит від Дена, він просив привезти йому кілька ваших відставників, туди у форт. - я передав Гору особисті прохання в інформаційних кристалах - Вони будуть там жити, якось так. І мало не забув, тільки не лякайтеся, це мій домашній улюбленець. - я дістав з-під ніг кота, що сидів там, і взяв його на руки. - Покажися. - він повільно з'явився і посміхнувся на всі свої зуби.

Бор зблід, Гор насупився, а Мак розвеселився і реготав, що на нас почали обертатися.

- Я з ним зустрівся в іншому світі кілька тижнів тому, і з того часу він зі мною живе. Він не небезпечний, якщо його не чіпати. - Бор продовжував пітніти, а Гор похитав головою і сказав.

- Якщо мені не зраджують очі, це аномальна істота з мімікрією, яка володіє псі енергією, так. І ти з ним спілкуєшся, а це означає, що ти псіон. - бачимо досвідченого мисливця. - Новини дивні, адже минулого разу ти не був псіоном. Що змінилося?

- Це все сталося після потрапляння в аномалію, якщо хочете потім скину витяг з цього походу. А також у мене є підготовлені дані, щодо істот яких немає у вашому глосарії, ось кристал. Мене проконсультували, що за це передбачено для нашої команди бонуси та знижки. - продовжував я.

- Наші фахівці займуться вивченням і завтра зайдеш до адміністратора, вибереш що тобі цікавіше. - він задумливо мене роздивлявся, чую ще зловить мене в себе в резиденції та буде розпитувати. - Ще щось.

- Ось ще, що нам потрібно від мисливців, - передав список через мережу, - можливо, у вас щось є з нього, ми б купили.

А там були й бойові скафандри, й потужніша зброя для боротьби з аномальними тваринами. Останнє бойове зіткнення показало, що ми маємо мало потужності. Якось так.

- Дальні точки аномалій інспектували?

- Є дані, пізніше скомпоную файл та скину.

- Тоді в мене поки що все. - відповів Гор.

- Я хотів би звернутися ще раз, із пропозицією про допомогу в обороні міста. - взяв слово начальник охорони Мак. - Відомості про місця, де знаходяться цілі далекобійні плазмові гармати я передав. Чи є можливість дістати їх та перевезти в місто.

- Я зараз зв'яжуся з техніком, - відправив йому пропозицію - і якщо він сьогодні не зайнятий, то ми можемо взяти ваших кількох людей і сьогодні та завтра злітати в найближчі точки, - нам теж не завадили б у форті гармати.

"Погоджуйся, двигуни ще не готові, ставити будемо завтра ввечері." - передав Тех, він як і минулого разу, брав участь у бесіді.

- Я віддав розпорядження, з вами поїдуть кілька техніків та охорона.

- Техніків підтверджую, охорона не потрібна. Через годину можемо вирушати. - приголомшив я його. - Нехай охорона краще догляне за дівчатами та хлопцями з моєї команди. Місто у вас велике, мало хто причепиться.

- Я вже відправив кількох, вони наглядають за ними. - і фіксують всі дивацтва. Знаємо таких. Гаразд, це неминуче, ми маємо для них визначений інтерес.

- Дякую. Чекаю техніків і можемо вирушати. Щойно прийдуть, вилітаємо. Ще питання є? - запитав я в них. Усі похитали головами та зайнялися листуванням із підлеглими. Потрібно збиратися на корабель. - Дякую за компанію і бесіду. Якщо будуть питання, я на зв’язку.

Ми попрощалися, я встав з-за столу, сів на орендований ховер і вирушив до корабля, переговорив з кіборгом про порядок роботи з міськими техніками. Він вирішив поки не показуватися, а керувати технічним дроїдом буде з корабля. Загалом на місці подивимося. Заправилися, віддали компоненти павуків, привезені з форту представнику мисливців, виставили на продаж привезені з ферм продукти та нарешті дочекалися фахівців міста. Це був молодий і старий технік, вони принесли з собою спеціальні троси для перевезення гармат, платформи, дроїдів та інструменти. Завантажилися і вирушили на першу точку.

Кілька годин польоту і ми опинилися на скельному уступі високо в горах, схоже, це місце колись було орбітальним пунктом оборони планети, а доступ сюди був тільки повітрям. Проти космічна оборона була знищена. Там, де раніше знаходилися нечисленні орбітальні гармати, та пускові установки легких проти орбітальних ракет, тепер були величезні вирви. Усе оточення скель було всіяне оплавленими вирвами, а також були присутні проломи скель та глибокі ями від вибухів, в яких валялося каміння та частини заліза, або ще шматки якихсь механізмів.