Читати книгу - "Академія Буцеол. Стихійниця, Птаха"

Раптом у будинку з'явився незнайомий для нас хлопець, ми до нього підбігли.

- Усім привіт, я Наум. Сніжана просила передати, що скоро тут будуть правоохоронці. 

На будинок почали нападати, а ми відбиваємося, я застосовую всі стихії, але супротивники теж сильні. Ми билися десь годину, раптом з'явилися правоохоронці, вони знешкодили нападників, ми думали, що все вже позаду, раптом у бік Мілани полетіла блискавка, я хотіла відбити, але вона потрапила у Влада, Сніжана, Олесь Вікторович та Наум телепортували нас у академію, Влада у лікарську частину. 

Ми кожного дня навідували Влада, на щастя, мій двоюрідний брат видужав і продовжив навчання.

Ми розпитали у Сніжани про Наума, вона розповіла, що вони були сусідами, вона нам про нього не розповідала, бо не було потреби. Виявляється, що Влад його знає. Наум живе у місті Ємар, навчається у академії Лемійєр. 

Далі навчання минало без пригод, ми закінчили третій курс академії. Канікули теж минули спокійно.

Четвертий, п'ятий і шостий курси теж минули спокійно, я у колі друзів, Влада і чоловіка провела час. Тепер я провожу час не у дядька і тітки, а нашому із Левом будинку, до них теж приїзжаю у гості і до свекрів теж. Згодом ми отримали дозвіл від Олеся Вікторовича жити у власному будинку і під час навчання, це сталося перед сьомим курсом.

Правда, зі мною зв'язувалися батьки і просили, щоб я написала заяву, що не маю претензій до Віолети і їй повернули дар, але вона я відмовилася. Вони сказали, що я невдячна, вони готові були прийняти мене назад у сім'ю, але я все зіпсувала. 

Ось минули канікули перед початком сьомого курсу, ми із Левом приїхали в академію, сьогодні перший день навчання. 

Після пар ми всі зібралися у саду, до нас телепортувався і  Наум, він до нас часто приєднається.

- Я чув від одногрупників, що у нас з'явилася банда, яка полює на стихійників, які мають відразу всі здібності, тому, Лілю, будь обережною, - повідомив Наум. 

Я тяжко зітхнула, знову мені доведеться з ними боротися.

- Вони уже дізналися про тебе, Лілю, - сказала Уляна. 

- І їдуть у Шімте, - додав Влад.

- Знову треба готуватися до боротьби за себе, - сказала розчарована я, бо сподівалася, що останній рік навчання буде таким же спокійним, як і три попередні.

- Ми поруч і допоможемо тобі, - сказав Влад і виставив руку.

- А при потребі звернемося до Олеся Вікторовича, - додала Сніжана і поклала свою руку на Владову.

Так ми поклали руки і утворили коло, як добре, що я на світі не сама, а у мене є потужна підтримка.