Читати книгу - "Мишка, Зимова Анета"

АСЯ 

Ніхто би не повірив, що я зараз сиджу навпроти Віки! Дзвінок від неї мне шокував. Але я погодилася зустрітися, бо розмова, як я зрозуміла для неї важлива. Зустрілися ми в кафе, яка знаходиться біля нашої гімназії. Я навіть нічого собі не замовляла, бо довго сидіти з нею, я не збираюсь. 
-Отже, Асю, я одразу почну з діла. - починає вона - Останнім часом помітно, що ви з Данею спілкуєтесь. І я хочу тобі сказати, якщо ти не в курсі, то ми кохаємо один одного - мені він казав, що вільний..- І у нас сім'ї все життя один одного знають. А ти нам заважаєш. Дуже. Ти своєю присутністю наші відносини псуєш.  - і дивиться на мене злим поглядом. У Дані є певні проблеми зараз, і в нього зашквар емоцій, він заплутався,  тому він звернув увагу на таку страшненьку криску увагу. - мене ледве чипляли ті слова, мені не один раз говорили, що я не гарна, але від неї це чути було як не як, але прикро - Тому я тебе благаю, не витрачай його час. Припини спілкування з ним. Якщо ж ти не згодна, то повір мені, те що було до вашого спілкування, повернеться. І буде лише гірше. Тільки Даня тобі вже не допоможе. - і відхиляється на бильце. 
-Але як це, взагалі не спілкуватися? - питаю. Насправді, я взагалі не знаю що робити. Даня людина, з якою я була весь час поруч. Людина, в яку я здається закохалась… . Але він кохає іншу. І мабуть буде краще, якщо наше спілкування знищити.
-Не розмовляй, не сідай поруч, не підходь. Все дуже легко, Савчук. 
- Я тебе почула. Це все? - питаю 
-Так. Можеш бути вільною. Сподіваюсь ти мене почула. - та натягує свою не щиру посмішку. Я не сказавши нічого одягла шапку, застібнула куртку і покинула кафе. Що робити? 

Любі читачі, нажаль, глави виходять не часто(. Але я намагаюся робити це частіше. Дякую, що читаєте, пишете коментарі, ставите вподобайки та підписуєтесь на мене! І обов'язково чекаю ваших думок, що до розвинення сюжету. Велике Вам дякую :)