Читати книгу - "Приборкати дракона, Ліра Куміра"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Ваша Величність, раді вітати, - почувся жвавий дівочий хор. - Якщо ви не проти, я хотіла б запросити вас до сніданку, - Леді Камелія вже передала квіти підоспілій Стенії і практично вчепилася в нашого гостя, намагаючись буквально завалити його гостинністю та доброзичливістю.
- "О Боги, я навіть не хочу знати, про що вона наспівує на вухо чоловікові, намагаючись представити одну зі своїх дочок у найкращому світлі. Мами, вони такі мами..." - Думки відгукнулися теплотою в серці, і я невпевнено зробила крок слідом за батьком, який кинув на мене якийсь нечитабельний погляд.
Вже не знаю, про що зараз думав Великий Лорд, але він не міг не розуміти, чим йому загрожує цей візит правителя. Так, Ріггард Драгонійський здатний захистити і мене, і мою сім'ю від гніву Анрійського-старшого, але це не означало, що стосунки наших родин залишаться такими ж, як і раніше.
Та й як таке можливо, якщо Альмір дозволив собі відмовитися від Ліари? На мою скромну думку, негідний вчинок. Але і якщо зараз тато вчинить так само... Занадто все складно.
Поки я губилася в роздумах, вся родина і наш гість зайняли свої місця за столом, і спритні слуги вже почали подавати частування. Та вже, не знаю, хто нашептав Великій Леді про візит імператора, але наша матінка постаралася на славу, адже таке розмаїття страв радувало око лише в період свят. Весь інший час ми харчувалися смачними і корисними кашами, про які всі наші члени сімейства могли складати цілі легенди... але про це пізніше, адже не дарма всі за столом втупилися в мене, немов чогось очікували.
- Сандро, ти нічого не хочеш нам розповісти? - Акуратно поцікавилася мама, і я бачила, що лише присутність Драгонійського не давала їй почати просто тут свій допит із пристрастю.
- Кхм... не впевнена, - знизала плечима, кинувши короткий погляд на свого "нареченого".
Весь мій вигляд так і казав: "Ти всю цю кашу заварив, тобі й розсьорбувати". І краще б я все ж таки почала сама, бо "правда", що прозвучала з вуст монарха, змусила мене шоковано витріщитися на чоловіка:
- Не сваріть Лисичку, адже це все моя провина, - я навіть кличку нову проковтнула, ствердно при цьому закивавши: "А я що казала? Вся відповідальність лежить на плечах правителя, він..." - Так вийшло, що Сандра усвідомила свої почуття лише в той момент, коли я закрив її від новоперевтіленого дракона. Лекс абсолютно не контролював свої дії, і мені довелося притиснути вашу доньку до себе, закриваючи від небезпеки. Саме тоді я подивився в палаючі очі Алісандри, і пропав, - Чорт мене забирай! Та хто ж йому повірить, це ж нісенітниця...
- Як це романтично... - закивала у відповідь на розповідь монарха Астелія.
- Я завжди мріяла про таке кохання, - вторила їй Ліара.
А я шоковано ловила власну щелепу, готову зануритися в тарілку з бульйоном. Ну гаразд, продовжуйте, чого вже...
- І сьогодні ви прийшли для того, щоб... - батько поставив питання, яке його цікавило, правителеві, і той із радістю продовжив:
- Ольгаф, Камелія, я прошу вашого дозволу залицятися до вашої доньки... - так, начебто обидва кивають, а це значить, що вони ніби як не проти. - І на сьогоднішньому чаюванні я планую оголосити про наші з Сандрою заручини, - батько навіть вилку впустив, почувши звістку, а матінка застигла, не донісши шматочок форелі до губ.
- С-сьогодні? - Перепитали батьки одночасно, і правитель ствердно кивнув, після чого чоловік повернувся до мене і крадькома підморгнув. - Хіба може імператор приховувати свої стосунки від підданих? - Ну так, Рада ж буде в захваті від такої новини, і саме ця звістка зв'яже всі руки Першому Лорду, який планував оголосити про заручини своїх синів.
- "Шах і мат, Лорде Станіславе", - подумки я зловтішалася, уявляючи обличчя Великого Лорда.
А ще я трохи раділа тому, що за мою сестричку помстяться. Насправді, було б чудово, якби Ліара стала обраницею Його Величності, але й мені також потрібне прикриття, тож...
- Це трохи несподівано, - батько намагався не показувати свого хвилювання, а ще я бачила, як його погляд шукав підтримки в очах дружини. І мама ледь помітно кивнула, дозволивши собі легку посмішку. Вони впораються. Якою б не була реакція Анрійських, мої батьки були готові до можливих наслідків відмови від попереднього договору. - І я хотів би почути бажання своєї доньки, - усі одразу ж обернулися в мій бік, чекаючи відповіді.
- Кхм... Ну, я згодна, - ні, і чому вони всі сміються? Я взагалі не в курсі, що належить говорити в такій ситуації. Немов я щодня стаю чиєюсь нареченою.
- Ні, ну якщо ти згодна, тоді як я можу опиратися такому рішенню своєї спадкоємиці, - тепер уже й я долучилася до загальних веселощів, після чого ми продовжили насолоджуватися смаколиками.
А щойно з ранковою трапезою було покінчено, чоловіки зникли в кабінеті батька, тоды як я лишилася під пильними поглядами жіночої половини нашого сімейства:
- І як довго ти планувала від нас приховувати ТАКІ новини? - Астелія вже буквально наступала на мене, та й решта з цікавістю очікували почути найдрібніші подробиці наших із Ріггардом стосунків. - Як тобі вдалося заарканити найзавиднішого холостяка Драконячих Островів? - Гарне запитання, але їм навряд чи б сподобалася моя правдива відповідь.
Тому я зробила невеличку паузу, збираючись із думками, після чого все ж таки знизала плечима і видала розчаровуюче:
- Не знаю. Ми просто продовжували стикатися з Його Величністю то в академії, то за її межами, - одразу ж згадалося, як я вдерлася в апартаменти куратора, і усмішка якось сама собою з'явилася на моїх губах. - А потім Лекс перевтілився, і я... - на цьому моя фантазія чомусь давала збій, але дівчатка і без мене змогли додумати те, що залишилося.
- Не змогла встояти під дією чарівності цього до біса привабливого чоловіка, - так ось як називаються ті почуття, які я несподівано для себе відчула на подвір'ї нашого особняка.
Адже ж і справді, Ріггард Драгонійський не тільки неймовірно привабливий, а ще й дуже уважний. А я... а я всього лише його тимчасова наречена. Навіть якось прикро стало, що монарх навіть не розглядав мене як ймовірну обраницю, і тільки наш договір дав мені змогу трошки дізнатися про те, яким може бути справжній чоловік.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Приборкати дракона, Ліра Куміра», після закриття браузера.