Читати книгу - "День падіння з висоти., Лія Серебро"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Тут вона заіржала несподівано, як кобилиця на пасовищі.
-Стікер відліпила? - запитала вона, переставши сміятися.
-Збожеволіла... - сказала я тихо.
-Щоо? - обурено перепитала вона.
-Відліпила вже, кажу! - я вирівнялася і подивилася на всі боки в пошуках потрібного кабінету. - Куди йти?
-Прямо! У кінці коридору! Не загубишся! Іди, а то вже зачекався, напевно!
Вона знову розсміялася, трохи злісно, але їй, очевидно, було дуже весело в цей момент. Мене не збентежила розмова з нею ні крапельки. Жінки в колективі - це зміїне кубло, а якщо начальник ще й привабливий синьоокий брюнет брутальної зовнішності, то й не дивно, що дах у них у всіх злетів раз і назавжди.
Постукала у двері й входжу без жодного дозволу.
-Привіт... - тихо сказала я, зачарована одразу його докторською формою, образом стерильного і запаморочливого лікаря.
Олександр одразу відклав убік стопку медичних карт і попрямував до мене.
-Нарешті ти в мене, моя панікерко і фантазерко!
Пристрасний поцілунок, якого мені так не вистачало довгий час, стався, нарешті, після цієї фрази.
-Ми ще поговоримо про це... - встигла я ледве чутно прошепотіти між поцілунками.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «День падіння з висоти., Лія Серебро», після закриття браузера.
