Читати книгу - "Техно, Стружик Лев"

Леон, як тільки він придумав нову ідею перемогти робомонстрів і ЕльтаТомаса, сказав з радістю Басу:

— Басе! Я дещо придумав!

Бас, намагаючись уникнути чергового удару лапи одного з робомонстрів, запитав, дивлячись на Леона:

— Що саме?

Леон посміхнувся хитрою посмішкою й відповів:

— Потім розповім! Спочатку треба привернути увагу ЕльтаТомаса до нас!

Поки робомонстри продовжували кружляти навколо, ЕльтаТомас стояв неподалік, голосно сміючись. Його злостивий сміх відлунювався по полю, наче сам простір насміхався над Леоном і Басом.

— Ви просто безсилі! — вигукував він, підносячи руки до неба. — Ніхто не переможе ЕльтаТомаса!

Леон, зібравши всю свою хоробрість, різко вигукнув, щоб відволікти його:

— Гей, ти, ЕльтаТомасе! Ти думаєш, що ми слабкі? Це не так!

ЕльтаТомас, почуваючись впевненим у своїй перемозі, різко обернувся до Леона, його очі палали вогнем злоби.

— Та невже? І як ви це докажете? — запитав він із насмішкою.

— За допомогою лазерного щита! — вигукнув Леон. Активуючи на повну потужність свій лазерний меч, він підняв його угору, і лезо засвітилося яскравим білим світлом. Цей промінь був настільки яскравим, що осліпив кількох робомонстрів, які одразу ж втратили орієнтацію й почали безладно кружляти.

— Басе! — звернувся до нього Леон. — А ти чого не допомагаєш? Давай, потрібна твоя допомога!

— Навіщо? — запитав Бас, трохи розгублений. — Нас ж атакують робомонстри!

— Не зараз до робомонстрів, час діяти розумно й швидко! — наполягав Леон, обережно нахиляючись, щоб уникнути чергового удару.

Бас, зрозумівши, що часу для вагань немає, спрямував свій лазерний промінь прямо на лазерний меч Леона. Коли два промені злилися в одне, щит став настільки потужним, що навколо нього з’явилася пульсуюча енергетична хвиля.

ЕльтаТомас спостерігав за цим зі здивуванням, де його злісна усмішка поступово змінилася на здивований вираз обличчя.

— Що... Що вони роблять?! — пробурмотів він, поки один із його робомонстрів відлетів убік, збитий хвилею енергії від лазерного щита.

— Ні! Це неможливо! У вас нічого не вийде! — закричав він, намагаючись активувати свої резервні механізми.

— Ще й як вийде, ЕльтаТомасе! — зі сміливістю промовив Леон, збільшуючи потужність лазерного меча. Тепер щит сяяв настільки яскраво, що його світло осліпило майже всіх робомонстрів і самого ЕльтаТомаса.

Робомонстри почали кружляти у повітрі, втрачати рівновагу й хаотично вилітати в різні боки. Їхні енергетичні ядра перевантажувалися, і вони зникали в потужних вибухах.

— НІ! НІ!!! — кричав ЕльтаТомас, намагаючись схопитися за землю, але пульсуюча хвиля від щита підхопила його й підняла у повітря.

— Я ЩЕ ПОВЕРНУУУУУСЯЯЯЯЯ!!! — заволав він, коли його тіло разом з рештками робомонстрів зникало у віддалених обріях.

Леон і Бас, помітивши, що поле стало тихим, зітхнули з полегшенням. Вони вимкнули свої пристрої: Леон поклаа лазерний меч у рюкзак, а Бас вимкнув свій лазер.

— Ну що ж, Басе... Здається, ми перемогли ЕльтаТомаса і його робомонстрів, — сказав Леон із полегшенням, дивлячись на мирне небо.

— І все це завдяки нашій силі! Якби не твоя ідея, ми би давно вже були б під землею, де робомонстри зжерли нас. Але наша сила показала ЕльтаТомасу, наскільки ми сильні, ніж він і його армія, — погодився Бас.

— Ну, тоді що? Повертаємося до Берліну? — запитав Леон, готуючи джетпак.

— Так! Аякже, повернемося! Дивись, до нас підлітає літаючий автобус, — сказав Бас, показуючи на небо.

І справді: літаючий автобус, який відправив їх до Пустої Печери, підлетів до них й зупинився, автоматично відчиняючи двері. Водій, побачивши Леона і Баса в гарному настрої, вигукнув:

— Ого! Я бачу, ви тут когось перемогли?

— Саме так! — сказав Леон з посмішкою. — Ми перемогли ЕльтаТомаса — суперзлодія, який атаковував нас своєю армією робомонстрів. Завдяки нашій силі...

— ...Ми його перемогли! — завершив Бас.

— У-у-у, як цікаво! Ну, тоді сідайте, хоробрі „лицарі“! Поверну вас до Берліну, якщо ви саме туди їдете, — усміхнувся водій.

Леон з Басом сіли у автобус, сплативши водієві по 200 євро, і зайняли улюблене сидіння.

— Це найкраща пригода, яка у мене відбулася! Треба про це пізніше розповісти у соцмережах! — сказав Леон, дивлячись у вікно на віддалений обрій.

— А я буду твоїм найкращим другом і помічником! Адже такі помічники, як роботи, завжди повинні бути поруч! — гордо сказав Бас.

— Правильно! Адже ми з тих пір завжди готові до нових пригод!

— Так, це точно! Тож...

— УПЕРЕД Й НАЗАД ДО БЕРЛІНУ!!! — хором вигукнули вони, сміючись.

І коли водій натиснув на газ, літаючий автобус полетів прямо до Берліна, залишаючи місце проведення бойових дій з ЕльтаТомасом назавжди покинутим.

***

Незабаром, Леон і Бас вже були у Берліні. Вони сиділи на даху багатоповерхівки, де мешкав Леон, насолоджуючись вечірнім повітрям та мальовничим видом на місто. Розмова між ними точилася про всі ті пригоди, які вони разом пережили. Вони згадували битви з робомонстрами, протистояння з ЕльтаТомасом і, звісно ж, свої неймовірні відкриття у Пустій Печері про музичний стиль техно.

— Ми так круто втекли від цих поліцейських! — розпочав Леон, посміхаючись, і підбив кулаком у долоню. — Хоча вони зупиняли нас з допомогою ЕльтаТомаса, ми вижили й повернулися майже непораненими! У мене було відчуття, що ми зараз будемо під землею робомонстрів, коли ми з ними боролися.

Бас, розмістившись поруч, кивнув, і на його сенсорному обличчі (екрані) з’явився візерунок з зірочками, що символізував вдячність та розуміння.

— Так, у мене було таке саме відчуття, — погодився він. — Але завдяки нашій силі й хитрості, ми здолали їх, навіть якщо це було важко. І, здається, це добре вразило ЕльтаТомаса.

Леон розсміявся, пригадуючи момент їхньої перемоги:

— Ага! Ти бачив, як він полетів від нашої сили далеко-далеко? Він навіть кричав нам, що ще повернеться. Але такого не буде!