Читати книгу - "Квіти для Люсі , Лада Короп"

— Ліко, ти вже давно інша. Й кохання наше минуло. Ми стали більш мудрими й дорослими. Пора нам це зрозуміти. 

— Бувай, Тарас, — каже вона тихо, чую, як її голос тремтить, але не можу відповісти. Просто кидаю останній погляд на неї, на її обличчя, яке колись було мені рідним, і відчуваю, як у мені щось обривається. Вона йде. Так це було непросто, але потрібно. Час відпускати минуле. Можливо мені потрібна була ця зустріч, щоб врешті зрозуміти чого я дійсно хочу. Я стою на кухні, відчуваючи тишу, яка огортає мене. Я знаю, що це початок мого нового життя. Це важко, але я готовий до цього. Але є ще одне питання яке варто вирішити. Це мої почуття до Люсі. Я розумію, що не маю на них ніякого морального права. Але, чорт забирай, я відчуваю що вона теж має до мене почуття. Й взагалі їхні стосунки з Антоном доволі дивні. Коли я запитав у неї який улюблений фільм мого брата вона промовчала. Тільки дивно всміхалася. Й сказала що не обговорювала з Антоном такі теми. Хоча якщо вони разом її б мали цікавити уподобання коханої людини. Тут не все так просто і я повинен вияснити правду. Чого б мені це не вартувало.