Читати книгу - "Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття"

Одним з небагатьох економістів, які усвідомлюють руйнівний потенціал офшорингу, є Алан Бліндер, колишній заступник голови Ради керівників Федерального резервного банку, який 2007 року у газеті Washington Post написав коментар за назвою «Вільна торгівля — це чудово, та від офшорингу в мене аж піджилки трясуться» [48]. Бліндер здійснив цілу низку опитувань з метою оцінити майбутній вплив офшорингу та дійшов висновку, що в Сполучених Штатах кількість робочих місць, потенційно вразливих до офшорингу, становить 30–40 млн, тобто приблизно чверть усієї робочої сили. Тож він зазначає, що «наразі ми побачили лише вершечок офшорингового айсберга, а справжні його розміри можуть бути просто приголомшливі» [49].

Практично кожна робота, яка стосується, головним чином, обробки інформації і так чи інакше не прикріплена до конкретної місцевості (наприклад, та робота, що не потребує особистого спілкування зі споживачами), є потенційно вразливою до офшорингу, що може статися в найближчому майбутньому, або ж до повної автоматизації, яка трапиться десь по той бік земної кулі. Повна автоматизація є просто наступним логічним кроком. Оскільки технологія розвивається, то ми можемо спрогнозувати, що дедалі більшу кількість рутинних операцій, які нині виконують офшорні робітники, у підсумку будуть виконувати машини. Це вже сталося з деякими працівниками інформаційно-довідкових центрів, яких замінила автоматична голосова технологія. Через те, що на арену клієнтського обслуговування виходять такі надзвичайно потужні системи природного мовлення, як Watson фірми ІВМ, великій кількості офшорних робочих місць в інформаційно-довідкових центрах судилося зникнути.

Оскільки цей процес наразі триває й поширюється, то цілком імовірно, що ті компанії та країни, які вклали величезні кошти в офшоринг, прагнучи до прибутковості й процвітання, не матимуть іншого вибору, окрім як рухатися вгору ланцюжком доданої вартості. Що більша кількість рутинних операцій зазнаватимуть автоматизації, то дедалі частіше висококваліфіковані фахові ро́боти потраплятимуть на око тим, хто займається офшорингом. На мою думку, тут одним з недооцінених чинників є та сила, з якою прогрес у царині штучного інтелекту, а також революція «великих даних» проявляться як каталізатори і спричиняться до того, що потенційною жертвою офшорингу може стати значно ширший діапазон висококваліфікованих робіт. Як ми вже переконалися, один з постулатів підходу в стилі «великих даних» до розв’язання управлінських проблем полягає в тому, що висновки, отримані в результаті алгоритмічного аналізу, зможуть дедалі частіше заміняти собою думку досвідчених людей-експертів. Навіть іще до того, як прогресивні програми штучного інтелекту досягнуть того рівня, який уможливить повну автоматизацію, вони зможуть стати потужними інструментами, що міститимуть у собі ще більше аналітичного розуму та накопичених знань, які забезпечуватимуть тому чи іншому підприємству перевагу над конкурентами. Кмітливий молодий працівник-офшорник, володіючи такими інструментами, невдовзі зможе скласти конкуренцію значно досвідченішим професіоналам у розвинених країнах, які отримують за свою роботу грубі гроші.

Якщо розглядати офшоринг у поєднанні з автоматизацією, то їхній потенційний сукупний вплив на зайнятість просто приголомшує. У 2013 році дослідники з Інституту Мартіна при Оксфордському університеті здійснили детальний аналіз понад семисот типів робіт у Сполучених Штатах і дійшли висновку, що майже 50 % цих робіт у підсумку опиняться під загрозою повної автоматизації [50]. Алан Бліндер та Алан Крюґер із Принстонського університету провели аналогічний аналіз офшорингу та виявили, що близько 25 % робіт в Сполучених Штатах перебувають під загрозою неминучого переведення до країн з низькою оплатою праці [51]. Сподіваймося ж, що ці оцінні показники принаймні перекривають один одного! І дійсно, якщо на ці оцінки поглянути в контексті видів робіт і їхніх особливостей, то вони, скоріш за все, значною мірою пов’язані одна з одною. Одначе в часовому вимірі ситуація виглядає інакше. Найчастіше офшоринг приходить першим, і він значною мірою прискорює прихід автоматизації, навіть коли виштовхує більш кваліфіковані робочі місця до зони ризику.

Оскільки потужні інструменти, створені на основі штучного інтелекту, підсилюють конкурентоспроможність офшорних працівників у їхньому змаганні з більш високооплачуваними візаві в розвинених країнах, прогресивні технології неминуче розмиватимуть значну частину наших усталених уявлень про те, які типи робіт є потенційно вразливими до офшорингу. Приміром, майже всі вважають, що професії, пов’язані з фізичним впливом на природне довкілля, завжди будуть у безпеці. Одначе військові пілоти, які живуть в західній частині Сполучених Штатів, на постійній основі керують літаками-безпілотниками, що здійснюють польоти до Афґаністану. За таким же принципом легко уявити собі, як машинерією з дистанційним управлінням керують офшорні робітники, які забезпечують компаніям той рівень кмітливості та візуального сприйняття, якого наразі не можуть досягти автономні ро́боти. Потреба в безпосередньому спілкуванні «очі в очі» є ще одним чинником, що, як вважають, прикріплює роботу до якоїсь конкретної локації. Одначе ро́боти, оснащені системами дистанційного сприйняття з робочої зони, розширюють межі можливого в цій сфері, і їх вже використовували для того, щоб здійснити офшоринг навчання англійської мови з корейських шкіл на Філіппіни. За аналогічним принципом в не такому вже й віддаленому майбутньому досконалі програми віртуальної реальності дадуть працівникам змогу з іще більшою легкістю безперешкодно перетинати кордони країн і безпосередньо спілкуватися зі споживачами й клієнтами.

Оскільки процес офшорингу набуває прискорення, випускники ВНЗ в Сполучених Штатах можуть невдовзі зіткнутися з сильною конкуренцією не лише в плані заробітної плати, а й в плані когнітивної здібності. Населення Китаю та Індії сукупно становить приблизно 2,6 млрд осіб, тобто число, яке увосьмеро перевищує кількість населення Сполучених Штатів. Горішні 5 % в плані когнітивної здібності складають приблизно 130 млн осіб, або 40 % населення Сполучених Штатів. Іншими словами, жорстка правдивість графіка нормального розподілу полягає в тому, що в Індії та Китаї є значно більше кмітливих людей, аніж у Сполучених Штатах. Звісно, це ще не означає, що такий висновок неодмінно має стати причиною для занепокоєння, якби економіки цих країн забезпечували таким кмітливим працівникам можливості для самореалізації й розвитку. Проте наразі факти свідчать про зворотне. Індія створила велику стратегічно важливу для національної економіки галузь, яка конкретно налаштована на те, щоб здійснювати електронну окупацію робочих місць у Сполучених Штатах та Європі. А Китай, навіть попри те, що темпи його економічного зростання і досі є предметом заздрощів усього світу, рік за роком