Читати книгу - "Кохання проти субординації, Оксана Мрійченко"

Вони мовчки спустилися вниз і Денис знову посадив дівчину в машину. Каріна досі не могла відійти від такого сильного потрясіння і продовжувала тихенько схлипувати. Денис тепер виглядав спокійним, але все ще був хмурним. Він завів машину і вони рушили з місця. Тепер він їхав обережно, немов раптом знову згадав, що на дорогах слизько і маневри на високій швидкості можуть погано закінчитися. Каріна помітила, що він проїхав повз вуличку, що вела до «Цитрусу». Куди він зараз її везе? А втім, Каріні було все одно. У душі дівчини всі почуття настільки перемішалися, що вона не усвідомлювала, які саме емоції відчуває на даний момент. Після того, що сталося у «Дорстоні» Каріна відчувала до Дениса ще більшу симпатію. Він знову захистив її. Але разом із тим дівчина відчувала, що підвела його і зірвала важливу угоду. А до всього цього домішувалося величезне почуття сорому. Хто знає, може вона сама чимось спровокувала Андрія?

Короткий зимовий день вже добігав кінця, починало сутеніти. Подивившись у вікно, Каріна помітила, що вони виїхали на околиці міста, а потім перетнули автомобільний міст через річку. Денис мовчки стежив за дорогою і навіть не дивився на дівчину. Їй захотілося поговорити з ним, взяти його за руку. Але Денис виглядав таким відстороненим і холодним, що Каріна не наважилася зробити це. Через кілька хвилин останні багатоповерхівки залишилися позаду, а по обидва боки від дороги розкинулися поля. Денис спокійно продовжував віддалятися від міста, а ще через деякий час повернув праворуч на непримітну ґрунтову дорогу в оточенні невеликих дерев, яка зараз була покрита тонким шаром снігу. Проїхавши ще трохи, він зупинив машину на узбіччі, витягнув ключ із замка запалювання. Не дивлячись на Каріну, Денис відчинив дверцята, вийшов із машини та пішов кудись у темряву.