Читати книгу - "Збірка творів"

Б’є годинник.

Годинник подає мені знак, а впевненість спонукає починати. Я знайду там Фальстафа. За це з мене ніхто не поглузує, всі похвалять, бо Фальстаф справді там, це так само певне, як те, що земля стоїть на місці. Іду, негайно йду!

Входять Пейдж, М’ялоу, Нікчем, господар заїзду, Г‘ю Еванс, Каюс і Довбен.

УСІ РАЗОМ

Добрий день, пане Форде!

ФОРД

Добрий день! Слово честі, гарне товариство! В мене сьогодні смачний обід, запрошую всіх до себе.

М’ЯЛОУ

Пробачте, але я не можу, пане Форде.

НІКЧЕМ

І я також, сер. Ми запрошені обідати з панною Пейдж, а я ні за які скарби на світі не хочу порушувати свою обіцянку.

М’ЯЛОУ

Ми ладнаємо заручини Анни Пейдж із моїм небожем Нікчемом і сьогодні маємо дістати відповідь.

НІКЧЕМ

Сподіваюся, ви не відмовите мені, батечку Пейдже?

ПЕЙДЖ

Ні, пане Нікчеме, я цілком на вашому боці. Але моя дружина, докторе Каюсе, тягне за вами.

КАЮС

Шорт, я знай! І дівчина любив мене, так казав моя ключниця Спритлі.

ГОСПОДАР

А що ви скажете про молодого Фентона? Він і погуляти, й потанцювати мастак, очі в нього сяють по-молодечому, він віршує і красно говорить, а пахне, як квітень із травнем разом. Цей свого доможеться, ось побачите, ось побачите! В нього на лобі написано, що він свого доможеться!

ПЕЙДЖ

Але не з моєї згоди, за це я ручуся. Той молодик не має ніякого майна, водиться з розпусним принцом і Пойнсом, надто високо літає і надто багато знає. Ні, моїми грішми він не вимостить дороги до свого добробуту. Коли він хоче взяти мою дочку, то нехай бере її так, як є, без посагу. Гроші дістануться тому, хто матиме мою згоду на шлюб. А тут моєї згоди не буде.

ФОРД

Щиро вас прошу, ходімо до мене! Якщо не всі, то хоч дехто з вас. Крім доброго обіду, я ще обіцяю вам і гарну розвагу — покажу одне диво. Ходімо, пане докторе, і ви, пане Пейдже, і ви, велебний отче!

М’ЯЛОУ

Ну, то прощавайте. Нам буде зручніше побалакати про свою справу в домі пана Пейджа.

М’ялоу і Нікчем виходять.

КАЮС

Пішов додому, Довбен! Я також скоро прийду.

Довбен виходить.

ГОСПОДАР

Бувайте здорові, мої любі. Я піду до свого чесного рицаря і лигну з ним пляшку канарського. (Виходить)

ФОРД (убік)

Може, я його самого так лигну, що він без вина затанцює. Ходімо, панове!

УСІ

Ходімо, глянемо на ваше диво.

Виходять.

Сцена 3

Кімната в домі Форда.

Входять пані Форд і пані Пейдж.

ПАНІ ФОРД

Ну де ви, Джоне, Роберте?!

ПАНІ ПЕЙДЖ

Швидше, швидше! Є кіш для білизни?

ПАНІ ФОРД

Є, вже наготовлений. Ну де ви там, Роберте!

Входять служники з кошем.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Сюди, сюди!

ПАНІ ФОРД

Поставте його тут!

ПАНІ ПЕЙДЖ

Скажіть їм, що треба буде зробити. Не гаймо часу.

ПАНІ ФОРД

То от, як я вже казала, Джоне й Роберте, чекайте в броварні, а коли я вас погукаю, мчіть сюди, відразу хапайте цього коша на плечі і, не гаючись, чимдуж несіть на луг до пральні. Як прибіжите, то висипте все, що в ньому є, в брудний рівчак біля самої Темзи.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Зрозуміло, що треба зробити?

ПАНІ ФОРД

Та я їм пояснювала вже кілька разів, вони все зроблять. Ідіть і прийдете, як я вас погукаю.

Служники виходять. Входить Робін.

ПАНІ ПЕЙДЖ

А ось і Робін!

ПАНІ ФОРД

Ну, соколику, які новини?

РОБІН

Мій пан, сер Джон, стоїть біля задніх дверей, пані Форд, і просить дозволу зайти.

ПАНІ ПЕЙДЖ

А ти, малий шельмо, не зрадив нас?

РОБІН

Ні, присягаюсь честю! Мій пан не знає, що ви тут, пані Пейдж. Він погрожував, що коли я розповім вам про його побачення з пані Форд, то дасть мені довічну волю, тобто прожене геть.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Ти гарний хлопчик. Своєю мовчанкою ти заробив собі нову куртку й штани. Ну, я піду сховаюся.

ПАНІ ФОРД

Так, ідіть. А ти, хлопче, скажи своєму панові, що я сама. Пані Пейдж, не забудьте своєї ролі.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Не бійтесь. Якщо я погано гратиму свою роль, можете освистати мене. (Виходить)

ПАНІ ФОРД

Ну, берімося до діла. Начувайся ж, гниле барило, начувайся, надутий дурню, ми тебе навчимо відрізняти голубку від курки!

Входить Фальстаф.

ФАЛЬСТАФ

«Невже ти мій, клейноде райський?» Тепер мені можна й померти! Я вже багато прожив на світі і ось досяг вершини бажань. О хвилино блаженства!

ПАНІ ФОРД

О любий сер Джоне!

ФАЛЬСТАФ

Пані Форд, я не вмію лестити і не маю хисту до солодких слів, але скажу, що я грішу в думках своїх — бажаю смерті вашому чоловікові. Всевишній не дасть мені збрехати, я хотів би зробити тебе своєю леді.

ПАНІ ФОРД

Мене своєю леді, сер Джоне? Бог з вами, яка з мене леді!

ФАЛЬСТАФ

Нехай би французький двір показав мені ще хоч одну таку жінку, як ти! Я вже бачу, як твої очі в своєму сяйві змагатимуться з діамантами. Твої брови так гарно вигнуті, що тобі личитиме будь-який капелюшок — і корабликом, і карнавальний, і венеційський.

ПАНІ ФОРД

Моїм бровам личить тільки звичайна хустка, та й то вже, мабуть, не дуже.

ФАЛЬСТАФ

Їй-богу, ти жорстока до себе! З тебе вийде справжня придворна дама, твої пружні ноги ніби для того й створені, щоб ти ходила в пишних напівкруглих фіжмах. Я уявляю собі, якою б ти стала, коли б до тебе прихилилась не тільки природа, а й доля! І не відмагайся, однаково своїх чарів не сховаєш!

ПАНІ ФОРД

Повірте, нічого такого в мені немає.

ФАЛЬСТАФ

А за що ж я покохав тебе? Хіба це не доказ, шо в тобі є щось особливе? Я не вмію лестити й казати, що ти і така, і он яка, мов ті шепеляві облудники, схожі на жінок у чоловічому вбранні, від яких тхне, ніби в аптеці, коли там сушать лікарські трави, але я кохаю тебе, кохаю тільки тебе, і ти варта мого кохання!

ПАНІ ФОРД

Не дуріть мене, сер! Я боюся, що ви любите пані Пейдж.

ФАЛЬСТАФ

То вже краще скажи, що я люблю прогулюватися повз боргову в’язницю, яка для мене наче той дим від паленого вапна.

ПАНІ ФОРД

Один Бог знає,