Читати книгу - "Фортеця пекла, Вікторія Ноетер"

Фоне відвів погляд від паперу, конверта, чорнила й почав писати Ясону найдовший лист, який той колись читав:

"Любий Ясоне,
Ти став мені сином, моєю дитиною та надією. Тієї дитини, якою ти був, вже немає. Є маленький чоловічок, який потрібен мені зараз. На жаль, скільки мене затримає столиця, я не знаю — можливо кілька днів, можливо кілька тижнів, від мене це не залежить. Я лише знаю, що мушу залишитися тут, поки буду потрібен. Тобі слід залишитися з пані — вона не полишить тебе в біді, це я точно знаю, тому не так сильно хвилююся за тебе…"

Кафце далі він свою розмову з учнем, розказуючи про дорогу, про небезпеку, й надіявся, що Ясон дочитає до кінця, а не кине лист на середині. Хоча він був не такою дитиною, а дуже старанною та розумною, але навіть Кафце не хотілося його перечитувати. Одного разу вистачило.