Читати книгу - "Як я закохалася в єті, Олеся Глазунова"

– Знаєш, як я злякалася, коли Алекс сказав, що тебе немає вдома? – Женя кинулася обіймати подругу. – Потім знову поїхали в клуб. Передивилися записи з камер спостереження. Поки дізналися адресу, я ледь не збожеволіла. А коли увірвалася до цієї квартири, одразу оббігла усі кімнати та побачила твою сумочку біля розстеленого ліжка. Що я могла уявити? Та я подумала, що якщо що, то я його дзвіночки на наш маяк повішу.

– Моя войовнича. Я у тобі не сумнівалася. Також дуже за тебе переживала, коли оклигала, – мовила Соня. – Схоже, Етьєн вгадав з розміром, – констатувала дівчина, діставши легкку літню сукню з натуральної тканини. – Ой, тут ще й білизна, – зовсім зашарілася Софія, розглядаючи гарний мереживний комплект чорного кольору.

– А твій єті має смак. Не дарма бажання загадувала на новий рік, – весело підколола подругу Женя.

– Ніякий він не мій.

– Угу. Іди міряй та зніми, нарешті цей халат. Ти в ньому на монахиню схожа зі спідницею майже до підлоги та підперезана поясом, – засміялася Женя. – Гарний комплект. Я собі схожий купувала. Шалених грошей коштує, а ти кажеш: «Не мій».

– Женю, не починай, – закотила очі Софія.

– Просто ти в мене така цукерочка, що будь-кому не віддам!

Софія у сукні, яку придбав Етьєн