Читати книгу - "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
трагедію.
А тоді він зник. Його майже забули — він став приміткою
дрібним шрифтом у повній історії людської жорстокості — аж
поки чотири роки потому не відбулася революція на Палладі.
Цього разу губернатора викинули зі станції рафінувальники
металу. І це був не крихітний транспортний пункт із 170
повстанцями, а великий астероїд з населенням 150 тисяч осіб.
Коли Коаліція послала туди піхотинців, усі очікували на ріки
крові.
Полковник Джонсон виник нізвідки й умовив рафінувальників
відступити; він переконав командирів Коаліційних військ
зачекати з висадкою піхоти, поки контроль над станцією не
передадуть мирним шляхом. Більше року Джонсон вів
переговори з губернатором від Коаліції, щоб той поліпшив
умови праці на металургійних заводах. Раптово для всіх Різник
станції Андерсон перетворився на героя Поясу і приклад для
наслідування.
І цей герой передавав приватне повідомлення на «Лицар».
Голден натиснув на екран, і той самий Фред Джонсон
продовжив:
«Пане Голдене, мені здається, вами маніпулюють. Дозвольте
відразу попередити, що я звертаюся до вас як представник
“Об’єднаного поясу астероїдів”. Не знаю, що ви про нас чули, але
не всі з нас ковбої, яким свербить узяти зброю і вбивати інших
заради шансу на свободу. Останні десять років я намагався
поліпшити життя поясан так, щоби при цьому нікого не
вбивали. Я настільки палко вірю в цю мету, що відмовився від
громадянства Землі, коли сюди перебрався.
Кажу все це, аби ви знали, наскільки великий у цій справі мій
інтерес. Із усіх мешканців Сонячної системи я, напевно, найменше хочу війни, але мій голос добре чують у Проводі ОПА.
Ви, можливо, вже бачили передачі, в яких люди били
у барабани і закликали помститися Марсу за зло, заподіяне
вашому кораблю. Але я поговорив з усіма ватажками боївок
ОПА, яких тільки знаю, і ніхто не бере на себе відповідальність.
Хтось дуже старанно працює над тим, аби розв’язати війну.
Якщо це Марс — то ступивши на борт того корабля, ви більше не
скажете ні слова на публіку, крім того, що вам продиктують
марсіяни. Але я не хочу думати, що це Марс. Я не бачу, що вони
можуть виграти в цій війні. Тож сподіваюся, що навіть після
того, як вас підбере “Доннаджер”, ви залишитеся активним
гравцем у подіях, що розгортаються.
Я надсилаю вам кодове слово. Коли ви наступного разу
говоритимете на публіку, використайте слово “повсюдно”
в першому реченні вашої промови — тоді знатиму, що вас не
примушують. Якщо не використаєте, буду вважати, що
примушують. У будь-якому разі хочу, щоб ви знали: ви маєте
союзників у Поясі.
Я не знаю, хто ви такий і ким були раніше, але тепер ваш голос
чують. Якщо хочете говорити та змінювати світ на краще, то я
робитиму все можливе, аби допомогти вам у цьому. Коли
матимете змогу, знайдіть мене за вказаною далі адресою. Гадаю, мені й вам буде про що поговорити.
Джонсон, кінець зв’язку».
* * *
Екіпаж зібрався в камбузі-їдальні, щоб розпити велику пляшкуерзац-текіли, яку звідкись роздобув Еймос. Шед чемно сьорбав
із невеликого кухля і щоразу кривився, хоч і намагався не
показувати цього. Алекс і Еймос пили за моряцьким звичаєм: наливали в кухлі на висоту пальця і заливали в горлянку одним
духом. Алекс мав звичку казати «Ух, будьмо» після кожного
залпу. Еймос щоразу говорив якесь лайливе слово. Він уже
випив одинадцять разів і поки ще не повторився.
Голден витріщився на Наомі. Вона покрутила текілу на денці
кухля і зустріла його погляд. Голден замислився над тим, який
генетичний коктейль міг породити її риси. Точно є щось
африканське і латиноамериканське. Прізвище натякало на
японське коріння, котре можна помітити в ній за легенькою
складкою епікантуса. Її навряд чи назвеш
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.