Читати книгу - "Серце Вовка: Спадщина Кланів 2 частина , Дроянда"

Дівчата бігли лісом, намагаючись тримати темп. Попереду вже виднілися перші природні перешкоди — повалені дерева, вузькі стежки між густими кущами та річка, через яку потрібно було перебратися.

Луція оглянулася на подруг. Всі були зосереджені, але на обличчях уже виступили краплини поту.

— Не відставайте! — підбадьорила вона їх.

— Ой, та ми ще тебе обженемо! — жартома кинула Настя, перестрибуючи через коріння.

Попереду майорів міст через річку, але коли вони наблизилися, то побачили, що він уже наполовину зруйнований.

— Що ж, доведеться перейти вплав або знайти інший шлях, — сказала одна з дівчат, вдивляючись у течію.

— Ні, ми не будемо втрачати час! — твердо відповіла Луція.

Вона зробила крок уперед, балансуючи на слизьких дощечках. Інші дівчата слідували за нею, намагаючись не втратити рівновагу.

— А ви молодці, дівчата, — пролунав знайомий голос.

На іншому березі стояли брати, схрестивши руки на грудях. Вони явно спостерігали за ними з самого початку.

— О, так ви вирішили подивитися, як ми впораємося? — підняла брови Настя.

— Ми знали, що ви зможете, але цікаво було подивитися, чи хтось здасться, — усміхнувся Марк.

Луція тільки закотила очі.

— Ми ще вам покажемо, що не слабші!

І вони побігли далі. Попереду чекали нові випробування, і тепер було зрозуміло одне — ніхто не мав наміру здаватися.