Читати книгу - "Небесний Легіон, Наталія Глушко"

— Менше слів, більше дій,— вигукнув Дерек, викликавши стіну з полум’я, яка затримала одного з монстрів.

— Залиш другого мені, — сказала Ріанель, зібравши кулю енергії в долонях і кинула її прямо у ворога.

Лорін тим часом використав  хитрий трюк: замість того, щоб атакувати монстрів напряму, він створив ілюзію себе, яка хаотично рухалася відволікаючи  ворогів.

— Оце вже цікаво,— сказав Дерек, побачивши, як монстр вдарив ілюзію й на мить зупинився.

— Я геній, чи що?— усміхнувся Лорін, але відразу ж додав:— Добивайте його, поки він відволікся!

Дерек і Ріанель не втрачали часу: їхні спільні удари спопелили одного монстра, тоді як Лорін зосередився на другому. Він направив на монстра декілька блискавок, які розсікли ворога навпіл.

Монстри зникли, а арена знову наповнилася тишею. Кайрон наблизився до них, схрестивши руки.

— Непогано,— сказав він.— Але не розслабляйтесь. Вам потрібно ще багато чого навчиться.

— Якби не я, ми б тут застрягли,— сказав Лорін, витираючи чоло.

— Якби не ми, замість Лоріна тут би була мокра пляма,— огризнувся Дерек, але в його голосі звучали ледь помітні нотки поваги.

Ріанель лише посміхнулася. Вона не очікувала, що за вічними жартами Лоріна ховається сильний стратег