Читати книгу - "Гра почалась, Євгеній Шульженко"

Люда зупинилась, позіхнула та подивилась на Аліну, Мілану, Аніту та Устима. Так вони дивилась з хвилину, мовчала. А потім задала питання:

Вам все зрозуміло?

Ватажок та командири, засмучені поразкою, переглянулись, та Аліна відповіла:

Так, нам все зрозуміло. Ні, ні, ні, - роздратовано пискнула Люда, - Ти забула додати «Ваша Величність». Так, нам все зрозуміло, - скривилась Аліна, - Ваша Величність. Не так має бути огидно, - посміхнулась Люда, - але в тебе час виправитись. Чекаю саме тебе, - вона показала на Аліну, - та данину. В перший раз приносите все що забажаєте самі. Подивимось, які ви підготуєте продукти та речі самі. Проявіть фантазію. Або буде перше попередження. Далі. Ми будемо надавати Вам списки.

Дівчинка розвернулась, не сказавши більше ні слова, вийшла з фортеці. Потім вона голосно крикнула, щоб всі виходили та йшли додому. Ворожа армія відреагувала миттєво. Всі почали виходити назовні. Після того, як фортеця була без єдиного воїна ворога, хлопці та дівчата змогли спокійно видихнути.

Ворожа армія вистроїлась в ряди та рушила в сторону своєї злощасної Імператорської Школи під номером двісті тридцять п’ять. Щодо ватажка та командирів племені Зодчих… Аліна де стояла, там і сіла на землю, обхопивши коліна руками, та заховала голову. Командирам розв’язали руки. Всі мовчали. Всі були дуже засмучені. В повному мовчанні хлопці та дівчата племені Зодчих почали прибирати безлад, який тут був влаштований. Всі палиці занесли назад, почали ремонтувати ворота. Аніта тихо попросила Вожатих йти готувати вечерю. Так закінчився п’ятдесят четвертий день нового світу. Гра дала по зубам…

Лише Аліша підскочила до Мілани з засідки, стала поряд та винувато похилила мордочку. Мілана сіла поряд з кішкою, почала її гладити.

Рідненька моя, - мовила дівчинка, - не хвилюйся, ти не винна в тому що сховалась. Що ти могла зробити проти такого натовпу? Вони б просто затоптати тебе. Дякую, що сховалась, - Мілана обняла Алішу, - якби з тобою щось трапилось, я не знаю, що було зі мною. Ми з тобою залишились самі в цьому жорстокому новому світі.