Читати книгу - "Сплетіння доль: оазис на двох, Вів Жарні"

— Мені подобається ваш ритуал, — захопився Джорі. — Вкладай красеня в манеж. Я правильно його зробив?

— Вище всіляких похвал, — відповів Теффі. — Розфарбовуй, я підтримаю… Що це за гусінь? — лілеєць вказав на щось закруглене й товсте на місці волосся.

— Як можна не впізнати пелюстки? — награно обурився Джорі.

— Щоб побачити їх у цьому, треба мати багату фантазію, — розсміявся Квіт і акуратно змів з личка піщинки, залишені малювальним камінцем.

— Ех, — почухав у потилиці Коррін. — Художник із мене ще гірший, ніж пілот.

— Не прибідняйся, — лілеєць став навшпиньки й цмокнув свого міддає в губи. — Ти маєш багато інших талантів.

Невідомо звідки приповзла Шорша і обнюхала «кладку».

— Привіт, рогата, з мене найкращий шматок оленини. Бережи малечу, як зіницю ока.

— Коли ви встигли здружитися?

— Вночі, — Коррін, посміхнувшись, потер носа.