Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

– Тільки для того, хто не знає, як цей ремонт робити! – запротестувала Тара. – Фокс цілком впорається, якщо показати йому основи.

– Як знаєш, вирішувати все одно йому, – фавна не стала переконувати свою коліжанку.

Обидві з очікуванням подивилися на мене.

– Як щодо компромісу? Можна використати запропоновану Веро́нікою нитку й метод зшивання Тари, якщо це можливо, звісно, – я ще не настільки глибоко занурився в стосунки, щоби беззастережно ставати на бік ближчої дівчини.

Мої слова змусили їх міцно задуматися.

– Можна спробувати, але доведеться придумувати новий метод. Наші просто не призначені для такої комбінації матеріалів, – досить легко погодилася кажанка.

– Не вперше, – ніби згадавши щось хороше, Тара з прищуром подивилася на Веро́ніку.

Наступні сорок п’ять хвилин вони працювали практично мовчки, зрідка перемовляючись із того чи іншого приводу. Вкотре я бачив, як інструменти та матеріали самі переміщаються приміщенням. Тепер то мені було частково видно неясні образи рук або геометричних фігур, які контактували з фізичними об’єктами. Незважаючи на те що це, безумовно, була магія, але використовувалася вона дуже природно, і не скажеш, що на ній доводиться хоч скількись концентруватися.

З нудьги я вирішив спробувати навчитися чогось самостійно, з маскуванням же якось вийшло. Загалом мене цікавила різниця між «навичкою» і «заклинанням», адже багато ефектів перших можна відтворити відповідною магією. Обидва використовують ману, але тільки перші не вимагають наявності магічного дару й розвиваються за умови використання, а другі не можуть бути вивчені після виконанні певних дій, лише через навчання в наставника або за допомогою спеціальних магічних ґримуарів. У всякому разі, про інші методи я не чув.

Першим і найперспективнішим рішенням стало концентрування мани з джерела в руці. Минуло сім хвилин, перш ніж невеликий згусток проявився на загальній масі в районі кінцівки. Під час руху він із кожним міліметром просування танув, поки остаточно не розчинився в районі ліктя.

[Отримано 15 шкоди (Магічна віддача)]

Суглоб неприємно кольнуло, але нічого смертельного не сталося. Ще дві спроби призвели до аналогічного результату. На щастя, мана на такі фокуси не витрачається, чого не скажеш про здоров’я і запас сил, який люто обурювався щодо спроб переступити через себе.

Слідом я вирішив вивести ману погуляти за межі тіла, прямо в районі сонячного сплетіння. Що ближче до іскорки праворуч від серця формувався згусток, то простіше його контролювати. Оскільки він практично не рухався тілом, не сильно втратив в об’ємі, але виявилося, що все це лише частина проблеми.

[Отримано 37 шкоди (Вибух мани)]

Експеримент видався гучний. Ледве згусток покинув шкіру, рвонуло крутіше, ніж петарда в склянці. Дісталося і мені, і сорочці, з якою я не розлучався від самого приходу в гру. Рана з нерівними краями тепер прикрашає мої груди, але обійшлося без крові, адже вона практично миттєво запеклася, через високу температуру вибуху.

Тара відволіклася від роботи й підійшла перевірити, чи в порядку я.

– Не грайся з новопридбаним даром, – дорікнула вона мені. – Якщо не хочеш покалічитися або передчасно померти… Забула, загалом ти зрозумів!

– Ага, обіцяю, що не буду вибухати, – перевів я все на жарт, намагаючись її заспокоїти. – У мене тут визріло запитання: «Як ви рухаєте речі?» Зрозуміло, що за допомогою магії, але як конкретно…

– Звичайний телекінез – одна з найпростіших магічних навичок. У нашій справі доволі корисна річ, – для демонстрації дівчина підвісила й закрутила в повітрі один з інструментів.

– Тобто це не «заклинання», а «навичка»? Зможеш навчити мене? – це сильно полегшить подальше життя. Я відразу можу придумати десяток застосувань цьому вмінню.

– Точно не сьогодні, спочатку тобі доведеться розвинути магічний дар до другого-третього рангу й засвоїти мінімальні магічні знання…

– Виглядає не так уже і складно… У такому разі коли-небудь повернемося до цієї розмови.

У моєму блокноті ненароком з’явився додатковий пункт, одразу за вимогами до вивчення ритуалістики. Вона має вищий пріоритет, адже без неї не вийде використовувати Йонро в бою без ризику остаточно втратити улюбленицю.

Після повернення Тари до роботи, Веро́ніка зробила кілька останніх стібків, передаючи можливість закінчити роботу коліжанці. Дівчина поводилася з голкою нітрохи не гірше, ніж із молотом. Акуратні та швидкі рухи з’єднували розрізнені частини разом, поки п’ять предметів не набули свого остаточного вигляду.

Не сказати, що обладунок має гарний вигляд: дивлячись на нього, на думку спадає тільки один епітет «практичний» і це його вагома перевага.

Шкури підвиду вистачило на створення панцира з двох частин, які закривають весь торс і спину до пояса, і з’єднаних між собою широкими наплічниками зверху, а також ремінною системою знизу. Поножі та черевики не мали подібного захисту, але були гнучкими й міцними, прикриваючи коліна і стегна додатковим шаром матеріалу.

Щоб компенсувати нестачу захисту до ліктя, на животі та в районі паху, під панцир надягається кольчужна сорочка, у якій весь метал замінили багаторазово скрученими нитками. По суті, це й не кольчуга, а надміцний сірий светр на зеленій тканинній основі. Ще й непромокальний, як і все інше спорядження.

Для підтримування конструкції використовується безліч ремінців, які самостійно затягуються до оптимального положення, коли гравець одягає всі предмети. Останнім за рахунком, але не за важливістю, йде шолом чимось схожий на боксерський, але посилений смужкою металу на чолі й потилиці з хитромудрим гравіюванням, що триває на знімній масці. Чи то жартома, чи то заради ще чогось швачка присобачила до нього ілюзію капелюха «Робіна Гуда» із загнутими крисами й червоним пером із лівого боку.

– Перед тим як ти його одягнеш, – Тара зупинила мій порив приміряти обладунок, – ми спробували вплести в предмети сутність монстра, яку ти мені дав. Проте не все пройшло гладко й повністю придушити волю померлого звіра, відокремивши залишковий дух, не вдалося.