Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

– І що це означає? – щось мені не подобається, до чого все йде.

– А те, що обладунок може зруйнуватися, якщо тобі не вдасться його підкорити. Адже ти сам убив попереднього володаря цієї шкури і квінтесенції?

– Так, – я ще не скоро забуду той танець зі смертю.

– У такому разі вона має охочіше підкоритися тобі, ніж нам. Єдине, у такому разі нікому іншому Сутність уже не підкориться. Вважай, що це твій ексклюзивний обладунок і він із тобою до самого кінця, – Тара хитро посміхнулася, – сподіватимемося обладунку, а не твого.

«Так, сподіваюся, результат того вартий, адже за друге подібне замовлення явно доведеться викласти свої кровно зароблені».

Перед тим як надягати обладунок, я вирішив дочекатися повного відновлення мани, яка може допомогти під час підкорення. Попри те, що я слабо собі уявляю, як це взагалі відбувається, сповнені віри погляди дівчат сильно додають впевненості.

Щойно всі ресурси в статусі персонажа сягнули максимуму, обладунок перекочував із моєї сумки до відповідного меню екіпірування. Кожен елемент броні встав як влитий, але відчувався якимось абсурдно важким, точніше мені так здалося, доки все тіло не налилося свинцем і не звалилося на підлогу нерухомою статуєю.

[Залишковий дух, ув’язнений у броні, чинить опір вашій волі. Запущена друга спроба підкорення духа «Сталегривого дикого собаки-різника 19 рівня»! У разі невдачі, сутність розсіється разом із руйнуванням броні.]

Не встигла моя свідомість згаснути, як я опинився в знайомих джунглях. Навколо ростуть різномасті густі зарості, а просто переді мною за п’ять кроків скалиться здоровенна гієноподібна псина. Єдина відмінність – це зникнення будь-якого екіпірування. В ілюзії я виник в образі «типовий тубілець» у пов’язці на стегнах, тільки списа з кам’яним наконечником або кийка не вистачає.

[Увага! Ступеня володіння списом недостатньо для втілення його вольової проєкції!]

[Увага! Немає навички…]

«Як цікаво… А якщо так?»

Доклавши всіх зусиль, я спробував сфокусуватися на дикому шепоті. Хоч як це дивно, але спис дійсно втілився, а собака на очах здувся відсотків на 30%.

[Підкорення – 25%]

«З урахуванням прив’язки списа та властивості поглинати сутність унікальних монстрів, варто було очікувати, що спрацює… А якщо так?» – мене захлеснув якийсь експериментальний раж.

Зосередившись на монстрі, я використав демонстрацію сили. Помітна хвиля сили розійшлася від мене і, вдаривши по псу, відняла в нього ще десь стільки ж об’єму.

[Підкорення – 55%]

Певно, зрозумівши, що ситуація пахне… чим там у собак зазвичай пахне під хвостом. Дух відповів своєю атакою і утробно завив. Мене так само обдало силою, яка знищила мою зброю і вибила з грудей усе повітря. Втілити спис знову вже не вдалося. На щастя, противник витратив на цей фокус частину сил.

[Підкорення – 62%]

– Отже, хочеш вийти сам на сам без усяких залізяк і навичок? – поставив я запитання, не розраховуючи на відповідь.

– Рррр…

Система поспішила внести ясність.

[Завдання «Останній штрих»!]

Ранг: Рідкісне.

Складність: Варіативна.

Опис: Рідкісний підвид роками був вищим хижаком на своїй території, поки не загинув від ваших рук. Попри те, що він пам’ятає страх смерті від зустрічі з вами, його серце не втратило бажання битися, щоб довести свою силу.

Мета: Підкорити залишковий дух, ув’язнений у броню, що дасть змогу остаточно вплести сутність монстра в кожен елемент обладунку.

Шляхи досягнення мети:

1. Проігнорувати бажання залишкового духа й користуватися всіма перевагами свого персонажа для перемоги (Середня);

2. Прийняти виклик і здолати ворога на рівних. Бої будуть відбуватися доти, поки підкорення не сягне 100%. Умови двобоїв будуть змінюватися, після кожної поразки (Висока);

3. Спробувати домовитись (Неможлива).

Вимоги:

> Бути причетним до вбивства монстра, з якого отримано квінтесенцію;

> Екіпірування повного комплекту спорядження, яке пов’язане єдиною сутністю.

Нагорода: 1/2/3 бонусні ефекти за носіння повного комплекту екіпіровки, пов’язаного єдиною сутністю (Залежить від обраного шляху).

Провал: Після програшу в бою або критичного зниження ваших сил.

Штраф: Руйнування комплекту броні та втрата 1~4 рівнів персонажа (Залежить від обраного шляху).

Раз гра розщедрилася на ціле завдання, уникаючи посередництва в особі НІПів, ситуація справді складається нестандартна або, що найімовірніше, такий розвиток подій природно випливає з отримання квінтесенції. Не те щоб у мережі гуляє достатньо інформації з кожного питання.

Втрачати рівні вкрай не хочеться, але й упускати комплект рідкісної броні мені не з руки. Ніколи не вважав себе якимось суперменом, здатним голими руками побороти ведмедя, а саме цьому хижакові своїми розмірами раніше відповідав пес. Жодне посилене тіло гравця і розвинені навички рукопашного бою нічого не варті, якщо ворог від природи наділений міцною шкурою, гострими кігтями та іклами. Як не подивися, а без усього нажитого, бій можна вважати від самого початку програшним.

Відкидаючи всі неможливі шляхи й той, який не принесе мінімум користі, залишається спробувати битися з диким псом на рівних. Я не зовсім уявляю, що це має означати, але краще вже так, ніж ніяк.

Після підтвердження вибору другого шляху, системне вікно блимнуло і зникло, залишаючи нас наодинці. Підвид уже не скалив свої ікла й не гарчав, точніше йому не вдавалося, адже тіло скрутилося на землі ілюзорного простору. Поступово з нього сходила шерсть, а тіло почало всихати, набуваючи гуманоїдних обрисів.