Читати книгу - "Таємниче життя дерев"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Лісове повітря є втіленням здоров’я. Хто хоче вдихнути на повні груди чи в особливо добрій атмосфері повправлятися в спорті, той іде до лісу. Це має свою причину. Між деревами повітря дійсно набагато чистіше, тому що вони діють як велетенські фільтрувальні станції. Листя та голки перебувають у постійних повітряних потоках і виловлюють звідти великі й малі часточки бруду. За рік на кілометр квадратний їхня кількість сягає до семи тисяч тонн{51}. Причина полягає у велетенській поверхні, яку утворюють крони. Порівняно з луками вона в сотні разів більша, і це можна пояснити вже тільки через розбіжність у висоті між травою та деревами. Проте відфільтрований повітряний баласт складається не лише зі шкідливих речовин, як наприклад, сажа, а й зі здійнятих у повітря крупинок землі та пороху. Щоправда, особливо шкідливою є частка, яку спричинює людина. Кислоти, отруйні вуглеводні та сполуки азоту концентруються між деревами подібно до жиру у фільтрі витяжного ковпака на нашій кухні.
Проте дерева не лише все відфільтровують, а й самі докидають свою лепту. Це послання через ароматичні речовини та, звичайно ж, фітонциди, про які я вже згадував. У цьому плані ліси значно відрізняються одні від одних залежно від виду дерев. Хвойні ліси суттєво зменшують кількість мікробів у повітрі, що особливо добре відчувають алергіки. Щоправда, через лісонасадження смереки та сосни завезли в ті райони, в яких вони від природи є зовсім не місцеві. І ці прибулі види мають тут значні проблеми. Здебільшого, річ у низовинах, що для хвойних дерев надто сухі й теплі. Як наслідок, повітря більш запилене, що влітку ви можете добре побачити проти яскравих сонячних променів. І, оскільки смерекам та соснам постійно загрожує смерть від спраги, їх атакують короїди, відчуваючи легку здобич. А тоді у кронах тріпочуть хаотичні ароматичні послання — дерева «кричать», щоб їм надали допомогу, й для цього застосовують свій хімічний оборонний потенціал. І це все з кожним новим вдихом потрапляє у ваші легені. Чи можна несвідомо відчути цей стан підвищеної бойової готовності? Зрештою, дерева, що перебувають у небезпеці, є нестабільними й непридатними до життєвого простору людини. І позаяк наші предки ще в кам’яному віці завжди шукали собі оптимальне місце перебування, то було б розважливо сприймати стан нашого довкілля інтуїтивно. Тут доречно згадати наукове спостереження: кров’яний тиск людини під хвойними деревами збільшується, натомість у дубових гаях знову спокійно знижується{52}. Проведіть одного разу й самі цей тест і визначте, в якому типі лісу ви почуваєтеся найкраще.
Те, що мова дерев впливає на людину, нещодавно стало темою фахової преси{53}. Корейські науковці аналізували самопочуття старших жінок, які ходили або лісом, або містом. Результат: у жінок, що гуляли лісом, вирівнявся кров’яний тиск, збільшилися об’єм легень та еластичність артерій, натомість вилазки в місто ніяк не вплинули на їхній організм.
Фітонциди, можливо, також сприятливо впливають на нашу імунну систему, тому що вбивають мікробів. Та особисто я думаю, що також і мовний коктейль дерев, який витає в повітрі, є однією з причин, чому ми так добре почуваємося в лісі. Принаймні в незайманих лісах. Туристи, що в моєму лісництві гуляють одним зі старих заповідників листяних дерев, знову й знову розповідають, що їхня душа наповнюється радістю та щастям і вони почуваються там як удома. А коли вони мандрують по хвойних лісах, що в Центральній Європі здебільшого були насаджені, а отже, є вразливим штучним утворенням, такі почуття їх не переповнюють. Можливо, справа в тому, що в букових лісах є менше «сигналів
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниче життя дерев», після закриття браузера.