Читати книгу - "Безприданниці. Ребекка, Олена Гуйда"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Вона маг. А монархи таких не відпускають, - кивнула я, усвідомивши тільки тепер в повній мірі, чому мати втікала зі столиці. Не за батьком, а від короля, забравши трьох обдарованих дочок в глушину, щоб вони не стали розмінною монетою в палацових іграх. Нею рухала любов, але не до чоловіка, а до дітей. І це усвідомлення стане щемлячим нагадуванням про те, що саме ми повинні матусі, усвідомлено принесла себе в жертву. - Чому він так старанно намагається виставити вас зрадником?
- Лінді намагалася втекти. Тричі за останні два роки, - в голосі Аморі прозвучала якась батьківська гордість і нескінченна смуток. - Маленька, але непокірна. Її спіймали, але чергову втечу тепер справа часу. Вважаю, його величність намагається викрити мене в зраді і позбутися від мене напевно.
Я кивнула, погоджуючись з його словами. Це було б найпростіше. І після, розвівши руки і з траурним жалем в голосі він скаже дівчинці, що нічого не міг зробити. Хоча...
- Пощадити вас, - знайшлася я. - Вимінявши ваше життя на її покірність. Показати, який він добрий. Та й ви прекрасно живете без неї, одружились і обзавелись спадкоємцями. Ох... брудна гра. Але, зізнатися, може і спрацювати. Лінді зараз скільки?
- Вісім, - глухо відповів чоловік, спостерігаючи за моїми міркуваннями з неприхованим інтересом.
- Тоді цілком ймовірно. Вона маленька і повірить його словам, якщо дати їй трохи доказів.
- Можливо, - процідив крізь зціплені зуби лорд.
Боги, які складні палацові інтриги. Чому я так сподівалася, що втікаючи на край королівства, в тижнях шляху від палацу, я опинюся поза інтригами королівського двору. Але ні. Кров монаршої родини - це все, що потрібно для того, щоб бути вплутаним у все це.
- У будь-якому випадку, він зі своєю свитою не далі, як до літа обіцяв прибути в Північну межу на полювання. І нам слід підготуватися не тільки до такого знаменного свята, а й до того, що його величність задумав, плануючи цей візит. І... якщо королівський сапсан знову постукає мені у вікно, - заговорила я, піднімаючись з крісла. - Я можу розраховувати на вашу допомогу в складанні відповіді його величності?
Якийсь час в кабінеті панувало напружене мовчання.
Я вже всерйоз почала опасатись, що відповіді я так і не почую, а лорд Амора не повірив жодному моєму слову.
- Здається, я дуже помилився в своїй дружині, - спокійно констатував Нейт. - Змушений просити вибачення за те, що недооцінив вас, міледі. І... я з задоволенням надам вам посильну допомогу в складанні чергової відповіді вашому дядечкові.
І я дозволила собі посмішку. Слабку, натягнуту, але чесну. Цей договір був куди важливіше, ніж та тяга, яку я відчувала, ледь торкаючись свого чоловіка, відчуваючи його тепло і силу, потопаючи в його поцілунках. Це був наш союз, а не інтрига короля. Це була перша спроба по-справжньому довіритися один одному. Слабка, невпевнена, вона ризикувала зруйнуватися від одного навіть не слова, а подиху, але була тільки наша.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Безприданниці. Ребекка, Олена Гуйда», після закриття браузера.