Читати книгу - "Стосунки на годину і більше, Емілія Дзвінко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Давайте, відвезу вас і сам поїду спатки. Набридло сьогодні підпрацьовувати водієм Кирила, — знову жартує Борис.
Ми йдемо до входу. Але раптом Лео зупиняється, ніби щось забула.
— Мені треба попрощаюся з Арсеном. Не гарно просто взяти і піти.
— Я з тобою, — ловлю Лео за руку, що одразу впадає в око Борису та Поліні. Та байдуже, нехай поговорять собі. Я не відпущу її одну до хлопця, який певне спить і бачить її поряд себе.
— Як це мило, — кричить нам в слід Поліна. — Можна я сфоткаю вас і викладу в інсту.
Ми з Лео ніяк не коментуємо слова сестри.
— Я не збираюся від тебе тікати, тому міг не йти зі мною.
— Мені не подобається твій друг, тож вибач, але я сам вирішуватиму, що мені робити, — міцніше стискаю руку Лео, ніби вона справді може вирватися. — Особливо коли справа стосується моєї дівчини.
— Фіктивної дівчини, — поправляє мене дівчина.
— Зараз це не має значення, бо всі думають по-іншому.
— Арсене, — гукає Лео свого друга, який стоїть в компанії дівчат, де одна наперед іншої намагаються справити на нього враження. Жіночої уваги йому вистачає, але по-справжньому зацікавлено від дивиться саме на Лео. Чоловіки завжди таке відчувають.
— Лео, а я вже й не чекав тебе сьогодні побачити, — не добре зиркає на мене хлопець. — Думав, що твій сірий вовк вже забрав тебе.
— Якраз забираю, — я вклинююся в розмову і обіймаю Лео за талію. Дівчина гнівно зиркає на мене.
— Я б запропонував лишитись, але бачу, що випадок запущений, — продовжує злити мене цей Арсен.
— Дякую за запрошення, але нам справді час, — на останок каже йому Лео, мило усміхається і ще й цілує в щоку.
І ось це все неподобство відбувається в мене перед очима.
— Пішли, — ловить Лео мене за руку і тягне до виходу.
— Це що таке було? — обурююся я. — Ти для чого його поцілувала? Ми ж домовлялися?
— Я нічого страшного не зробила. Ми з Арсеном друзі, — спокійно каже Лео. — Тебе ж цілує в щоку Вікторія, коли ви бачетесь. А ще вішається на тебе ніби вона не має чоловіка.
— Це зовсім інше, — злюся я, бо хіба таке порівнюють.
— Так, інше, бо Арсен тобі не подобається і ти хочеш, щоб було по-твоєму.
— Лео, я не хочу знову з тобою сваритися.
— То не сварися, ти ж перший почав, — заявляє мені дівчина і виривається на декілька кроків вперед.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стосунки на годину і більше, Емілія Дзвінко», після закриття браузера.