Читати книгу - "Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях, Марк Лівін"

«Гідність повинна бути наповнена і своїм первинним сенсом — зрілістю. Що б з людиною не трапилося, вона дозріла до цього»49, — писав Ігор Козловський.

Інформаційний світ часто завищує самооцінку людини. Ютуб дає терабайти контенту, який нібито пропонує швидкі відповіді на складні запитання: «Історія Греції за 20 хвилин», «Ядерна фізика за годину», «Англійська за два місяці (без домашки)» тощо. У такій парадигмі справді здається, що чемпіоном світу з бігу можна стати, спостерігаючи за забігами по телевізору.

Пригадаймо, що відбувається з людиною, коли їй все життя звідусіль кажуть: «Ти Ланістер». Ти достойний кращого! Ти чемпіон!». Звісно, вона починає вірити в це. Часто безпідставно зливається із цим судженням. І якщо раптом хтось скаже: «Ніякий ти не чемпіон!» — це може дуже боляче вдарити по відчуттю себе й викликати інше переживання — гординю. Про неї ми вже розказували в розділі 9.

Отже, наша головна теза: щоб не переживати приниження, варто знати свої реальні розміри. Адже не можна зменшити те, що відповідає собі. І якщо раптом ви відчуєте приниження, запитайте: «А чи не переоцінюю я себе в чомусь?».

Історія Марка про астронавта-нелузера

Я почув цю оповідь від знайомого Вови Смирнова, заснов­ника дизайн-бюро Spiilka. Вона про астронавта Крістофера Гедфілда, який провів на орбіті Землі 4000 годин. Він мріяв про це з дитинства, певно, як і більшість дітей того контексту, адже то був період «холодної війни», коли США й СРСР змагалися в польотах у космос.

Крістофер походив з Канади, а канадські астронавти тоді були чимось незвичайним, адже перевага надавалася радянським чи американським. Він розумів, що його шанси невисокі, та все одно хотів досягти своєї мрії, але з однією умовою: якщо цього не станеться, він не буде лузером. Гедфілд не хотів ототожнювати себе лише з мрією, щоб не переживати приниження.

Далі Вова Смирнов переносить це на власний досвід. Каже, що не почуватиметься лузером, якщо в його країни щось не вийде. Не почуватиметься лузером, якщо завалиться якийсь його проєкт. Не почуватиметься лузером, якщо його діти оберуть не той шлях, який він хотів би. Мені здається, це історія про переживання власної гідності: «Хоч би що сталося, я знаю свої реальні розміри».

Історія Іллі про плавання та Буратіно

Я все життя професійно займався плаванням, з командою. Я не був її частиною від початку. Вони навчалися у спортивній школі, у них все було адаптовано під тренування, а я просто займався з ними один раз на день, чотири рази на тиждень.

На старті мені дуже хотілося влитися в колектив, який був уже майже сформований. Я тоді не вигадав нічого вдалішого, ніж почати дружити проти когось. Там був крутий хлопець, гарний плавець, трохи дивний, але накачаний, сильний. Інші члени команди над ним часто підсміювалися, він їх ігнорував — у них явно був свій контекст стосунків. Але те, що хлопець був самодостатнім, — це факт.

Вливаючись у колектив, я подумав, що треба пожартувати над ним. У якийсь момент я явно перегнув палку. Він підійшов у роздягальні і сказав щось неприємне у відповідь на мої жарти. А я відповів типу «відвали» й чомусь назвав його «Буратіно». З’ясувалося, що в нього таке прізвисько. Він був більшим і вищим за мене й ударив мене в плече так, що я аж присів. Усі засміялися. Мене принизили при всіх.

Згодом ми здружилися, далі все було ок. Більше я над ним не жартував. Приниження було справедливим, я поводився негарно. Я дістав по заслузі — немов світ підійшов і сказав: «Ти не можеш наді мною так жартувати».

Приниження та корупція

Ілля. Корупція — це коли люди використовують важелі впливу. Хтось комусь дає хабаря, щоб отримати вигоду поза законом. Корупція не допомагає нікому, а лише зупиняє процес розвитку, тому що в нас немає чесної конкуренції, судів, які можуть обстоювати права людини чи бізнесу. У цьому сенсі ми говоримо про негативний аспект приниження як про дію, що призводить до поганих наслідків.

Чи не кожен знає хоча б один випадок у житті, коли доводилося вирішувати якусь справу за гроші. Цей процес принизливий, адже якщо я хочу щось зробити чесно, моє бажання обов’язково принизять, нагадавши, що за все потрібно платити.

Марк. Бувають випадки, коли люди самі себе принижують. Наприклад, замість стояти в черзі, вони вдаються до хабаря, щоб пройти без неї.

Ілля. Є ще приклад того, що раніше траплялося на дорогах. Люди могли використовувати свою владу, щоб безпідставно зупинити мене та оглянути машину, забрати мій час і забити баки. Хоча їхня реальна ціль — отримати від мене гроші. А мої очікування — це життя в країні, де мене зупиняють, тому що турбуються про безпеку на дорозі.

Корупція принизлива