Читати книгу - "Збираючи пазл минулого, Йоанна Овсієнко"

Продовжую гортати кадри з власного минулого, але всі вони здаються надто штучними та нереалістичними. Я наче Барбі з пластмасового світу, але не справжня людина з живими емоціями. Відчувається, що все це якась гламурна картинка, що не має нічого спільного з реальністю. Але як у такому разі віднайти істину себе?

Несподівано увагу привертає фото світлина, на якій я засмагаю коло басейну в компанії яскравої рудоволосої красуні з ідеальними модельними параметрами. Дивлячись на неї, щось спалахує в моєму мозку і дивовижним чином мені вдається хоч на кілька митей потрапити в минуле.

От тільки спогад немає нічого спільного з тією безтурботністю, яку зображає фотографія. Замість цього мене охоплює крижана хвиля страху.

— Аню, це просто паскудна ідея, — притишеним голосом промовляю я, перед цим озирнувшись, щоб переконатися, що нікого немає поруч, щоб підслухати нашу розмову.

— А який у нас вибір? Невже ти дійсно хочеш все життя грати в ці ігри? Бути пташкою в золотій клітці?

Її слова потрапляють в саме серце. Я дійсно прагну вибратися з цієї пастки. Та тривога за те, що вся ця затія зі втечею закінчиться невдачею, наполегливо гризе мене, не даючи спокою.

Помітивши моє вагання, Аня знімає сонцезахисні окуляри, дивиться мені прямо в очі пронизливими світло-зеленими очима, хапає за руки та каже:

— Прошу, зроби це разом зі мною. Одна я не справлюсь, а більше залишатися тут немає сил. Мені здається, що ще трохи і вони зламають мене.

І тільки-но з’являються хоч якісь крихти також жаданої інформації, перед очима починають палахкотіти сліпучі вогні, а тоді мене різко виштовхує з минулого назад у жорстоку реальність, де я все ще не можу зібрати пазл власної особистості.

Панічний страх від побаченого спогаду стискає моє тіло, неначе туга мотузка. Очевидно, минуле приховує якусь темну загадку. Поза всякими сумнівами, з цим же пов’язана автомобільна аварія, через яку я опинилася в такому стані.

Проте найгірше в цій ситуації полягає в тому, що небезпека все ще може чигати на мене, не бажаючи впускати жертву. Саме тому я повинна все згадати, перш ніж її хижі пазурі дістануться до мене.