BooksUkraine.com » 📖 Фентезі » Під зірками та штормами, Анна Мінаєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Під зірками та штормами, Анна Мінаєва"

24
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Під зірками та штормами" автора Анна Мінаєва. Жанр книги: 📖 Фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

 

— Ево, випий зі мною! — Бодж махнув ельфійці, яка прогулювалася палубою.

Жінка посміхнулася. М’які високі чобітки простукали невисокими підборами та принесли ельфійку до друга, що стояв біля щогли.

— В тебе свято? — спитала вона і вихопила пляшку з рук штурмана.

— Настрій гарний, — посміхнувся він. А Ева скривилася від того смороду, який вдарив їй у ніс з пляшки. — Боги! Що ти взагалі п’єш?!

— А на що схоже?

— На помиї, Бодж! — пирхнула вона. — На справжнісінькі помиї! Пішли. Я знаю, де в нас вино є.

— Капітан мене вб’є, якщо я його вино візьму, — відмахнувся Бодж і відібрав у Еви свою пляшку.

— Це моє вино, — ельфійка повернула собі пляшку з напоєм, який ніколи в житті б не ковтнула. І під невдоволення штурмана кинула ту за борт. — Ходімо! Для мого друга тільки найкраще.

Не слухаючи його, ельфійка потягнула штурмана за собою у трюм. Знайшла місце, яке показував їй капітан і обрала пляшку полуничного вина — її улюбленого.

— Це! — видихнула вона, зрозумівши, що така пляшка залишилася лише одна. Відкоркувала і віддала другу. — Щоб ти там не святкував, святкуй цим.

Бодж посміхнувся і підніс подарунок до губ. Зуби стукнулися об шийку пляшки. Пірат зробив кілька великих ковтків і посміхнувся.

— Я наче райдугу на смак спробував.

Ева розреготалася і підштовхнула друга до сходів:

— Ходімо. Її краще пити на палубі. Під шум хвиль та крики птахів.

Бодж не сперечався. Він пройшов вперед, зробив кілька кроків нагору. 

Ева йшла за ним. І тому не одразу зрозуміла, чому пляшка впала. Розбилася. А ароматне вино полилося вниз сходами.

Бодж озирнувся. В його очах ельфійка побачила переляк. Штурман схопився за шию. А на його губах проступила біла піна.

— Бодж! — видихнула вона, вчепившись в пірата, який вже не стояв на ногах. Його ноги підігнулися. 

— Допоможіть! — закричала ельфійка. — Допоможіть!

 

***

— Це була отрута, — промовила Ева. — Його отруїли. Розумієш?

Відповіді вона знову не почула. Та це зараз і не було важливо. Ця розповідь повернула ельфійку в той жахливий день, коли вона втратила ліпшого друга.

— Отрута була у вині, яке я любила. Про це знали всі. Коли я кажу «всі», я маю на увазі також і Мейлу. Вона хотіла вбити мене. Але вбила людину, яка була чи не найважливішою на цьому клятому кораблі! 

Тому те, що сталося на наступний день, стало для усіх нас найжахливішим випробовуванням.

 

***

 

— Полундра! Полундра!

Цей крик і виття рогу Ева майже не чула через те, що відбувалося на палубі. І зараз здавалося, що саме вона була максимально зібраною та спокійною. Однак, це не відповідало дійсності.

Два галеони, які з’явилися на обрії, надто швидко скорочували відстань. «Примара» не змогла б просто втікти. Вони пливли у порт, щоб відремонтувати корабель, який сильно постраждав в останньому бою. І зараз одразу два галеони… це було одразу програшем. Навіть ще до того, як пірати побачили королівські прапори.

— Ева, мені потрібна буде твоя допомога, — поряд з жінкою зупинився капітан.

Вона кивнула. 

— Виконуй мої накази, — промовив він. — Тоді ми виберемося.

Ельфійка знову кивнула.

Капітан поквапився далі, роздаючи вказівки. І слух ельфійки вловлював щось про те, що вони мають потопити хоча б один. Мають виграти час.

— Це не спрацює, так? — Фейт зупинився поряд з Евою.

— Так, — спокійно відповіла вона. — Без Боджа ми не зможемо так вдало керувати кораблем. Тільки він так міг. Так майстерно.

— Він навчав тебе, — нагадав пірат.

— Я не настільки вправна. А там два галеони.

Чоловік зітхнув:

— Якщо ми зробимо так, як каже капітан, нам кінець. Всі це мають розуміти. Він нас погубить.

— А хто не погубить? — спитала вона.

Фейт пильно подивився на жінку:

— Ти багатому навчилася. В тебе ж вже є план, так?

— Так. Але це самогубство.

— Я з тобою у цьому, — кивнув той. — Бодж тебе б підтримав. Кажи, як нам врятуватися з цієї дупи. А я зберу людей.

 

***

— Мій план був шаленством, — промовила Ева. — Таким, що мало коштувати нам життя. Тим нам, хто згодився на це. Хто пішов за мною. Та зрадив капітана. Та все ж таки було дещо, що дало всім нам сил. Що надихнуло. Помста.

 

***

Перші постріли галеонів просвистіли у повітрі. Ще було задалеко, щоб ядра зачепили піратський корабель. Та всі напряглися.

Капітан сам став за штурвал. І це влаштовувало команду. Це більше, ніж влаштовувало всіх тих, хто говорив з Фейтом. Галеони почали оточувати «Примару». Зближатися. Тиснути. Нові постріли поцілили у борти. Корабель зазнав багато уражень. Капітан не встиг відвести його з-під лінії вогню.

1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Під зірками та штормами, Анна Мінаєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Під зірками та штормами, Анна Мінаєва"
Біографії Блог