Читати книгу - "Шпигунські ігри Армана Торенса, Лана Рей"

Алекс продовжував невдоволено щось бурчати про мою несерйозність, але я неособливо дослухався.

Щойно здобуте золото, приємно гріло мені душу і відтягувало кишені.

На зустрічі з принцом ми познайомились і обговорили з ним всі деталі нашої співпраці. 

Повернувшись в готель, я прийняв душ і ліг спати. Довге волосся мені дуже заважало, але в інтересах нашого королівства, я змушений був терпіти всі ці незручності.

Вранці ми продовжили свій шлях до столиці Фіоду. 

- Привіт! Як спалось? - Промовив я, побачивши Тіну.

Красуня поглянула на мене з таким кислим виразом обличчя, що я не втримався і купив для неї цілий кульок різних цукерок.

- З якого дива ти вирішив мене пригостити, Торенсе? - Поцікавилась Тіна, підозріло на мене дивлячись.

- Хотів влаштувати тобі солодке життя, - сміючись, відповів я.

- Дякую, - холодно відповіла дівчина, але цукерки, все ж, взяла.

Схоже, що я дізнався один із секретів нашої крижаної королеви, Тіни. Вона дуже полюбляє солодощі, раз не встояла і прийняла мій гостинчик.

Племінниця Фобоса так і не виявила бажання спілкуватись зі мною, тому я знову поринув у сон.

В столицю ми приїхали пізнім вечером. В королівському палаці нас радо зустріли, як і інших учасниць відбору.

Мене поселили в одній із кімнат для кандидаток, а Тіну - в кімнаті для прислуги. Якщо я жив сам, то моя бідолашна напарниця мала ділити кімнату ще з п'ятьма служицями.

Почувши про це, я подумки трішки позловтішався. Важко уявити цю неприступну принцесу в таких умовах, але їй це буде тільки на користь, бо трохи зіб'є з неї надмірну пиху.

Не встиг я роздивитись кімнату, в яку мене поселили, як почувся стукіт у двері. Цікаво, кому це так не терпиться так зі мною поспілкуватись?

Відчинивши двері, я побачив на порозі високу, вродливу рудоволосу дівчину в синій сукні.

- Привіт! Я - Айрін. Твоя сусідка зліва, - радісно промовила яскрава красуня.

- Привіт! Я - Армана. Рада була з тобою познайомитсь.

- Я теж дуже рада нашому знайомству. Може, поп'ємо разом чайку? - Запропонувала моя новоспечена сусідка.

- Я не проти...

- Чудово! Я зараз накажу служниці подати все необхідне в твою кімнату.

Служниця з тацею з'явилась майже відразу наче чекала за дверима.

Розмістившись довкола невеличкого столика, ми з Айрін почали насолоджуватись чаєм. Моя сусідка запевняла, що це один із найкращих сортів в королівстві.

На рахунок цього, я нічого не міг сказати, бо відчув лише смак "Тінії". Це отруйна рослина, що викликає гарячку і жахливу рвоту.

Схоже, що моя нова знайома, Айрін, вирішила не гаяти часу дарма і взялася за своїх конкуренток відразу, щойно приїхала.

На щастя, на мене не діяли жодні отрути, тому що я -  отруйний маг. Айрін не здогадувалась про таку мою особливість і радісно щебетала якісь дурниці, нетерпляче поглядаючи то на годинник, то на мене.

Думаю, що ця підступна, руда капосниця дуже чекала, коли ж на мене подіє її чайок.

Але час минав, а зі мною все було добре.

- Армано, з тобою все гаразд? - "Турботливо"  поцікавилась Айрін, уважно мене розглядаючи.

- Мені дуже приємна твоя турбота, Айрін, але зі мою все добре, - відповів я, мило посміхаючись.

- Ти впевнена? Бачу, що ти якось зблідла на обличчі,- не здавалась моя нова сусідка.

- Так, я чудово почуваюсь.

Я непомітно випустив гілочку магічної лози. Вона дісталась до моєї гості і обережно доторкнулась до її ноги.