Читати книгу - "Фортеця пекла, Вікторія Ноетер"

– Так ти хочеш сказати завтра?

– Люди мають знати, – ще ковток. Ройзенд скривився та відставив склянку на столик, зціпивши руки перед собою. – І правда така. Янголи дозволили людям потрапити в пекло.

– Вони не всесильні, Ройзенд, – втомлено сказав Кафце, повільно качаючи головою. Втома змушувала його закривати очі, віддаватися теплу, що лилося джерелом тепла з каміну; легкий хрускіт дров заспокоював. Втома сьогодні була теплою, але злою та вимушеною. – Ніхто не може все.

– А я не прошу все, лише справедливості. Я маю покарати винних у смерті моєї дочки, – твердість Ройзенда не відняти, він тільки з першого погляду виглядав таким, але слабкі люди не стають міністрами. Люди влади завжди видирали собі дорогу в розкіш, багатство та владу, якщо не силою, то хитрістю.