Читати книгу - "І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський"

1

Динамічність достатку, яка мається тут на увазі, характеризується навіть структурою самої гексаграми. Всередині — вогонь, сонце, світло, що випромінюється на всі боки. Зовні — збудження, блискавка. Як із світлового центру розлітається в усі боки проміння, як блискавка, так достаток будинку розподіляється на всіх. Тому вже на першій позиції тут можлива зустріч із господарем, уподібненим до шляхетного чоловіка. Настільки цей чоловік багатий досягнутим раніше, що будь-який виступ тут продиктований самим достатком. Тому «Книга змін» каже тут про виступ у найпозитивнішому дусі. Але для розуміння цієї позиції й усіх інших варто взяти до уваги ще й таке. Один із найдавніших китайських політичних текстів, уже згадуваний нами, «Хун фань», каже, між іншим, про те, що серед керованих людей можуть зустрітися три типи: перший — люди, котрі мають як твердість характеру, так і його піддатливість, і ці дві ознаки в них врівноважені; другий — люди, у котрих твердість і непохитність характеру переважають; і третій — люди, котрих переважно характеризують їхні м’якість і ввічливість. Керувати людьми першого типу порівняно просто, бо для цього потрібна винятково гармонійна різнобічна політика. При управлінні людьми другого та третього типу необхідно, як сказано в цій пам’ятці, взяти до уваги, в чому проявляється їхня сила чи слабість. Якщо сила або слабість таких людей виявляється в сфері волі, то сильним людям треба протиставити сильну політику, а слабким — слабку. Якщо ж їхня сила або слабість проявляється в сфері інтелекту, то для управління людьми зі слабким інтелектом керівник має застосувати всю м’якість і ввічливість політики. У перекладі на символіку «Книги змін», як про це каже Вань І, перше, тобто можливість управління людьми, надмірно сильними або надмірно слабкими в галузі волі, відповідає тільки цій гексаграмі, а друге, тобто управління людьми, у яких сила або слабість проявляються в сфері інтелекту, показано в усіх інших гексаграмах. Ми зазвичай бачили, що слабка риска знаходить відгук і відповідність, якщо на відповідній позиції перебуває сильна, і навпаки. Тут же, в контексті цієї гексаграми, відповідність між рисками виникає лише тоді, коли відповідні позиції зайняті рисками одного і того ж типу. Тут перша сильна риска стоїть відповідно до четвертої, також сильної риски. І тому «Книга змін» дає такий позитивний афоризм: «Сильна риска — на початку. Зустрінеш такого господаря, як ти сам. Навіть якщо ти дорівнюєш йому, осуду не буде. Якщо підеш, то будеш нагороджений».

2

Оскільки друга позиція характеризує виявлення цієї ознаки всередині, а четверта позиція показує перші кроки виявлення цієї ознаки зовні, то між цими двома позиціями відповідності немає. Крім цього, вони зайняті різнорідними лініями, що в контексті цієї гексаграми лише підкреслює відсутність відповідності. Тому сильна четверта риска для другої риски є свого роду завадою. Так кажуть про ті перешкоди, що з’являються в оточенні людини, коли вона щойно в самій собі знайшла достаток, повноту своїх сил. Тут ідеться про ті завіси, якими людина себе оточує. У перекладі з образної мови «Книги змін» ці завіси — не що інше, як сумніви в можливості діяти, сумнів у собі са­мому, а звідси й невпевненість у діях, що викликає серед оточуючих у результаті недовіру, ненависть. Тому тут, у цій ситуації, в якій завіси настільки щільні, що темрява нагадує ніч, коли видно Велику Ведмедицю, необхідно з повною силою і напругою розкрити свою внутрішню правду, бо це — єдиний спосіб подолання тієї недовіри, яку зустрічає тут людина, ще не приступивши до дії — розподілу свого достатку. Але якщо це розкриття внутрішньої правди настане, то результат буде щасливим. Тому в тексті знаходимо: «Слабка риска — на другому місці. Зробиш рясними свої завіси так, що серед дня побачиш Велику Ведмедицю. Якщо виступиш, то потрапиш під сумнів і ненависть. Якщо оволодієш правдою, то шлях відкри­тий. Щастя».

3

Для інтерпретації афоризму цієї третьої позиції в коментаторській літературі подані дві версії. Одну висловлює Вань І, іншу висловлюють такі коментатори, як Ван Бі й японський коментатор Іто Тогай. Справа тут зводиться до розуміння сьомого ієрогліфа цього афоризму. Одні, як наприклад Ван Бі, розуміють його в читанні мей, і тоді він означає «ледь помітну зірку». Інші ж, як наприклад Вань І, розуміють цей знак, як мо, і тоді це означає «піну, бризки». Позаяк ми виходимо переважно з коментаря Вань І, то варто було б прийняти саме його прочитання. Але його версію я вважаю помилковою, бо Вань І не помітив тут рими, а це слово має римуватися з третім словом, яке, як відомо, читається пей. Таким чином, читання сьомого ієрогліфа мей, що збігається не тільки за вимовою, але і за тоном зі словом пей, запропонованим ще Ван Бі, доводиться визнати правильним прочитанням. Тому пояснення цього афоризму побудовано на підставі коментаря Іто Тогай). Подальший розвиток достатку призводить до того, що він стає все повнішим і повнішим, але все ближче і ближче закриває достаток четверта межа. Все сильніший і сильніший сумнів, що закриває достаток внутрішнім силам людини. Якщо на попередньому щаблі ці сумніви огортали такою темрявою, що вона нагадувала ніч, під час якої видно Велику Ведмедицю, то тут ніч ще темніша, тому видно навіть непомітну маленьку зірочку. Це слово, що ми переводимо як непомітна зірка, означає, за деякими версіями, Полярну зірку. І ми зупиняємося саме на цьому значенні, щоб наблизити його до контексту, де йдеться про Велику Ведмедицю. У цих умовах повного огортання сумнівами, коли вони, як балдахін, вкривають людину з усіх боків, сама її діяльність буде дуже утруднена. Бо чим більше людина заважає своїм сумнівом можливості діяти далі, тим більше обмежена можливість розподілу того добробуту, якого не бракує людині. Ускладненість її дій показана в образі перелому правої руки, саме правої, якою людина діє. Якщо людина візьме до уваги все те, що було зазначено тут про неприпустимість сумнівів у своїх власних силах, то вона може уникнути затримки, встановленої нею собі. І тоді з’являється можливість уникнути негативного результату. Ось чому «Книга змін» каже тут: «Сильна риска — на третьому місці. Зробиш рясним свій балдахін так, що серед дня побачиш Полярну зірку. Зламаєш правий лікоть. Осуду не буде».

4

Ця гексаграма складається з триграми лі, яка позначає сонце, і триграми чжень, яка позначає блискавку. Але її значення дещо ширше, ніж лише блискавка. Це, власне кажучи, буря. Звідси і грозові хмари, які закривають сонце, особливо тут, де «буря» поміщена над «сонцем». Тому тут, на четвертій позиції, коли ми переходимо до горішньої триграми, знову повторюється образ завіси, яка вкриває все густою непроглядною імлою, що нагадує темну ніч. Оскільки четверта риска стоїть відповідно до першої, де згадувався образ господаря, то і тут згадується цей образ. У таких образах показано те, що людина, навіть будучи оповитою сумнівами, все ж має пробитися крізь них і зустріти іншу людину, рівну собі. Тільки тоді результат її діяльності може виявитися сприятливим. Бо дія однієї людини не може привести до