Читати книгу - "Світова гібридна війна: український фронт"

характеру. Це середовище формує не просто багато індивідуальних «псів війни», а окремий спосіб буття значних соціальних страт, втягнених у їх обслуговування та поповнення. Періодизована, дискретна війна стає для них повсякденним простором, через який формуються всі необхідні мережі солідарної підтримки, виправдання та розширення цієї соціальної групи.

Для характеристики цих людей експерти використовують визначення «мілітаризовані люмпени»[118]. Каналізація їхньої негативної енергії за межі Росії дає кремлівському режимові одразу кілька вигод.

По-­перше, зменшується ризик протиправних дій, небезпечних для соціального миру всередині краї­ни. Наприклад, якщо в 2012 р. у Дагестані було зафіксовано 240 злочинів терористичної спрямованості, то в кінці 2014 р. — лише 12[119]. І це пояснюється не стільки успіхами спецоперацій, скільки виїздом із республіки бойовиків, передусім до Сирії, але, очевидно, й до Украї­ни. По-­друге, відрядження «мілітаризованих люмпенів» на схід Украї­ни дає змогу російській владі підтримувати сепаратистів силами начебто «добровольців», категорично заперечуючи свою безпосередню участь у конфлікті. По-­третє, в результаті загибелі чи каліцтва, отриманого під час бойових дій на Донбасі, Росія позбувається елементів, небезпечних для стабільності ситуації в краї­ні.

Військовослужбовці збройних сил Російської Федерації.Важливою складовою підготовки Росії до гібридної агресії була реформа збройних сил РФ у 2008—2012 рр. Надзвичайна увага приділялася системі соціального забезпечення військовослужбовців[120]. У результаті її впровадження заробітна плата (доходи) військовослужбовців зросла у 2,5—3 рази, було надано «соціальний пакет» і розширене пенсійне забезпечення. Досить швидкими темпами здійснювалося забезпечення військовослужбовців житлом[121], а також стимулювання самостійного будівництва житла[122]. Значного поширення набули використання соціальної реклами про переваги військової служби і популяризація збройних сил узагалі.

Популярність служби у збройних силах РФ стрімко зростала. Це дало можливість проводити більш ретельний відбір претендентів, які бажали служити у ЗС РФ після масштабної оптимізації війська[123]. З часом соціальна диференціація трансформувала середовище військовослужбовців (самі військовослужбовці, їх родини, сфера обслуговування тощо) у специфічну закриту соціальну групу. Це зумовило зростання престижності ролі групи в суспільстві і націленість на її подальше посилення, переважно за рахунок інших соціальних груп (особливо в умовах кризи або військового конф­лікту).

Виникла «особистісна службова пастка» для військовослужбовців, що ускладнювало їх вихід зі складу збройних сил, не кажучи вже про можливість раціональної поведінки на основі власних світоглядних позицій під час отримання наказу.

Її ключовими аспектами стали: більш високий рівень матеріального забезпечення порівняно з іншими працюючими (особливо в периферій­них регіонах); практично стовідсоткова гарантія отримання житла, як службового, так і особистого, після завершення певного терміну служби; значний набір соціальних гарантій, але тільки у випадку тривалої та бездоганної служби, а в разі її дострокового припинення — практично повна їх втрата; «звикання» до стабільно високих доходів та розширення власного добробуту за рахунок комерційного кредитування за стабільної основи для повернення позик; відсутність можливості отримання стабільної і задовільної роботи у периферійних та депресивних регіонах; морально-­психологічний вплив пропаганди стосовно включеності у збройні сили.

Як бачимо, негаразди, що постали перед Росією після краху Радянського Союзу, для багатьох громадян краї­ни були несподіваними, а розпад «великої держави» — трагедією. Жодних нових модерних соціально-­політичних координат держава не запропонувала.

Тому в умовах призупинення з кінця 1990-х років природного формування нового політичного простору у суспільстві виникла низка реваншистських і замкнених структур (у т. ч. за сприяння держави, реформи армії тощо). Маніпулювання учасниками таких утворень, що мали деформовані уявлення про суспільні цінності, забезпечило російську владу значним мобілізаційним ресурсом для розгортання агресії в Украї­ні.

Примітки

[1] На початок 2016 р. міжнародні резерви Росії становили 368,4 млрд дол. США.

[2] Международные резервы Российской Федерации [Електронний ресурс] / Центральный банк РФ. — Режим доступу : http://www.cbr.ru/hd_base/?PrtId=mrrf_m

[3] OPEC. Data download [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://asb.opec.org/index.php/data-­download

[4] Частка енергетичного експорту постійно зростала — з 42,5 % у 1995 р. до 70 % у 2011 р. у загальній структурі експорту.

[5] Мовчан А. Коротко о главном: российская экономика в XXI веке. — М. : Центр Карнеги, 2016. — С. 3—4.

[6] Global Trends 2025: A Transformed World. National Intelligence Council [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.dni.gov/nic/NIC_2025_project.html

[7] Процес формування державних корпорацій часто супроводжувався «боротьбою» з олігархами — встановленням контролю за великими приватними підприємствами. Наприклад, за найбільшою нафтовою компанією ЮКОС, яка після відчуження була трансформована у Роснефть, та низкою інших.

[8] Мереминская Е. Государство и госкомпании контролируют 70 % российской экономики. ФАС признала государство главным врагом конкуренции [Електронний ресурс] // Ведомости. — Режим доступу : http://www.vedomosti.ru/economics/articles/2016/09/29/658959-­goskompanii-­kontroliruyut-­ekonomiki#/galleries/ 140737492947104/normal/1

[9] Рейтинг РБК 500. Россия для крупных: почему выросли компании из рейтинга РБК 500 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.rbc.ru/economics/21/09/2016/57e2b1959a79478615a38289

[10] Минфин нарастит внутренний долг до максимума с конца 1990-х [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.rbc.ru/economics/05/10/2016/57f53afc9a7947147be3a0aa

[11] У І кварталі 2016 р. банкрутства зазнали 69,8 тис. підприємств (або 30 % усіх малих і середніх підприємств у краї­ні). Сукупне скорочення зайнятості (часто не обліковуваної) — 1,3 млн осіб.

[12] З 1995 р. лише імпорт продуктів харчування поступово зменшився вдвічі (з 28 % до 14 % за 15 років) за рахунок пожвавлення у сільському господарстві вкупі зі зростанням внутрішнього споживчого ринку (наприклад, імпорт харчових продуктів зріс із 13,2 млрд дол. США до 42,5 млрд дол. США).

[13] Доклад Дениса Мантурова о мерах по реализации планов импортозамещения в промышленности в 2016 году и о ходе разработки и реализации планов импортозамещения в топливно­-энергетическом комплексе [Електронний ресурс] / Правительство РФ. — Режим доступу : http://government.ru/news/22797/

[14] Медведев: автопредприятия получат 23 млрд руб­лей для снижения себестоимости машин [Електронний ресурс] //ТАСС. — Режим доступу : http://tass.ru/ekonomika/3246795

[15] Об особой экономической зоне промышленно-­производственного типа «Узловая» (Тульская область) [Електронний ресурс] / Правительство РФ. — Режим доступу : http://government.ru/docs/22637/

[16] За 10 лет ОЭЗ так и не стали действенным инструментом поддержки экономики [Електронний ресурс] / Счетная палата РФ. — Режим доступу : http://audit.gov.ru/press_center/news/26369

[17] Мовчан А. Коротко о главном: российская экономика в XXI веке. — М. : Центр Карнеги, 2016. — С. 4.

[18] Занятость и безработица в Российской Федерации в сентябре 2016 года [Електронний ресурс] / Росстат. — Режим доступу : http://www.gks.ru/bgd/free/B04_03/IssWWW.exe/Stg/d01/216.htm

[19] ФСО зафиксировала ухудшение ситуации в моногородах [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.rbc.ru/economics/17/05/2016/573b493e9a7947a4eefec46b

[20] Сайт Фонда развития моногородов [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.frmrus.ru/

[21] Статистика [Електронний ресурс] /  Центральный банк РФ. — Режим доступу : http://www.cbr.ru/statistics/

[22] Центральний банк РФ — ключовий акціонер найбільшого російського банку «Сбербанк России». Показовим наслідком цього є зростання прибутковості «Сбербанка России» у кризові 2015—2016 рр. утричі на тлі загального зниження прибутків або збитковості інших фінансових установ.

[23] На перших п’ять банків РФ припадають 55 % усіх фінансових активів у краї­ні, а на ТОП-­50 банківської системи — 87 % (загалом у краї­ні до кризи було 700 фінансових установ).

[24] Russia/Ukraine-­related Sanctions and Identifications (12/22/2015) [Електронний ресурс] // Office оf Foreign Assets Control. Specially Designated Nationals List