Читати книгу - "Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття"

Див. також: Сидоренко О.Ф. Українські землі у міжнародній торгівлі (IX – середина XVII ст.). – Київ, 1992. – С. 69–70.

304

Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, źmudzka i wszystskiej Rusi. – Warszawa, 1846. – T. 1. – S. 202, 212.

305

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 721.

306

Див.: Котляр М.Ф. Чи міг Роман Мстиславич ходити на половців раніше 1187 р. // Український історичний журнал. – 1965. – № 1. – С. 119–120.

307

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 708.

308

Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russus du X-e au XIII-e siecle. – Table V. – P. 23. – Table XI. – P. 47;

Kaszdan A. Rus'-Byzantine Princely Marriages in the Eleventh and Twelfth Centuries // Harvard Ukrainian Studies. – 1988/1989. – Vol. XII/XIII. – S. 424;

Котляр М.Ф. До питання про візантійське походження матері Данила Галицького // Археологія. – 1991. – № 2. – С. 48–58.

Пор. Grala H. Drugie malzeństwo Romana Mscisławowicza // Slavia orientalis. – 1982. – № 3–4. – S. 117, де робиться спроба по-новому представити “візантійську” концепцію походження другої дружини Романа Мстиславича.

309

Густинская летопись // ПСРЛ. – Т. 2. – Санкт-Петербург, 1843.– С. 327;

Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. 2. – С. 454;

Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze studiów nad polityką polską na Rusi na przełomie XII–XIII w. // Atenium Wileńskie. – 1937. – R. XII. – № 3. – S. 3-20.

У Длугоша смерть Володимира датується 1198 р. Див.: Długosza Jana Roczniki czyli Kroniki slawnego królestwa Polskiego. – T. 5–6. – Warszawa, 1973.– S. 213.

310

Vincentii Chronicon. – L. 4, 24.

311

Vincentii Chronicon. – L. 4, 24.

312

Kürbis B. Komentarz. – S. 224.

313

Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая степь. – Москва, 1989. – С. 493.

314

Vincentii Chronicon. – L. 4, 24.

315

История Венгрии. – Т. 1. – Москва, 1970. – С. 133, 510 (автор – В.П.Шушарін).

316

Томашівський С. Українська історія. Старинні і середні віки. – Львів, 1919. – С. 88–89;

Пашуто В.Т. Внешняя политика древней Руси. – С. 183.

317

Włodarski B. Sąsiedstwo polsko-ruskie w czasach Kazimirza Sprawiedliwego // Kwartalnik historyczny. – 1969. – T. 1. – S. 17;

Його ж. Polska i Ruś: 1194–1340. – Warszawa, 1966. – S. 20, [].

318

Historia dyplomacji polskiej. – T. 1. – Warszawa, 1982.– S. 144–145 (автор – Г.Лябуда).

319

Смирнов М. Судьбы Червонной или Галицкой Руси до соединения ее с Польшей. – Санкт-Петербург, 1860. – С. 35–36;

Włodarski B. Polska i Ruś: 1194–1340. – Warszawa, 1966. – S. 21.

320

Vincentii Chronicon. – L. 4, 24.

321

Щавелева Н.И. Польские латиноязычные источники. – С. 140.

322

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 763.

323

Щавелева Н.И. Польские латиноязычные источники. – С. 140.

324

Vincentii Chronicon. – L. 4, 24. І.Я.Фроянов та А.Ю.Дворниченко заперечують факт об’єднання Волині та Галичини наприкінці XII ст., проте така позиція не є переконливою, оскільки суперечить данним джерел, як давньоруських, так і польських (Фроянов И.Я., Дворниченко А.Ю. Города-государства Древней Руси. – Ленинград, 1988. – С. 147).

325

Полное собрание русских летописей (далі – ПСРЛ). – Т. 1. Лаврентьевская и Суздальская летопись по Академическому списку. Издание второе. – Ленинград, 1926–1928.– Т. 1. – Стб. 417.

326

Бережков Н.Г. Хронология русского летописания. – Москва, 1963. – С. 86.

327

Котляр М.Ф. Чи міг Роман Мстиславич ходити на половців раніше 1187 р.? // Український історичний журнал. – 1965. - № 1. – С. 119–120; дещо інакше це питання розглядає у великій статті про другий шлюб Романа польський історик Х.Граля, який вважає, що було тільки два походи Романа проти половців на початку XIII ст.(див.: Grala H. Drugie malzeństwo Romana Mścislawicza // Slavia orientalis. – 1982. – № 3–4. – S. 115–127).

328

Толочко П.П. Древняя Русь. – К., 1987. – С. 154–155.

329

Соловьев С.М. История России с древнейших времен. Тома 1–2. // С.М. Соловьев. Сочинения. – Кн. 1. – Москва, 1988. – С. 559.

330

Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. 3. – У Львові, 1905.– С. 9;

Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – Москва, 1950. – С. 193;

Grala H. Drugie malzenstwo Romana Mścislawicza. – S. 115–127.

331

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 417.

332

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 418.

333

Не можемо погодитися з досить категоричним твердженням В.І.Стависького, який вважає, що будь-який сильний князь на Русі будь-що хотів сісти в Києві (див.: Стависький В. Князь Данило Романович на київському столі // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. – Львів, 1993.– С. 99–100).

334

Грушевський М.С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. – К., 1892. – С. 263.

335

Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Істориико-генеалогічне дослідження. – Львів, 2000. – С. 375.

336

Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. – Москва, 1982. – С. 515.

337

Котляр М.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX–XIII вв. – К., 1985. – С. 98–117.

338

Толочко П.П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. – Киев, 1987. – С. 107; про сильні впливи Русі в Нижньому Подунав’є див: Коновалова И.Г., Перхавко В.Б. Древняя Русь и Нижнее Подунавье. – Москва, 2000. – С. 162–174.

339

Шушарин В.П. Этническая история Восточного Прикарпатья в IX– XII вв. // Становление раннефеодальных славянских государств. – Киев, 1972. – С. 169–171;

Його ж. Свидетельства письменных памятников Королевстава Венгрии об этническом составе населения Воосточного Прикарпатья первой половины XIII века // История СССР. – 1978. – № 2. – С. 38–53;

Князький О.И. Половцы в Нижнем Подунавье // Вопросы истории. – 2000. – № 3. – С. 121–129.

340

Князький И. О. Славяне, волохи и кочевники Днестровско-Карпатских земель с середины XII до нашествия монголо-татар. Автореферат канд. диссертации. – Москва, 1990. – С. 8, 13–14.

Див. також: Головко О.Б. З історії політичного розвитку Галицької Русі в XII – першій половині XIII ст. // Тези доповідей VI Подільської історико-краєзнавчої конференції (Секція археології). – Кам’янець-Подільський, 1985. – С. 79;

Його ж. Слов’янське населення причорноморських степів XII – першої половини XIII ст. // Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина. – Київ, 1993. –