Читати книгу - "Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття"

Хронологія антиполовецьких походів Романа Мстиславича докладно досліджена М.Ф.Котлярем. Див.: Котляр М.Ф. Чи міг Роман Мстиславич ходити на половців раніше 1187 р.? //Український історичний журнал. – 1965. – № 1. – С. 119–120.

341

Головко О.Б. Слов’яни Північного Причорномор’я доби Київської Русі і проблеми витоків українського козацтва // Український історичний журнал. – 1991. – № 11. – С. 32–38.

342

Kucharski E., Lewicki M. Rzesza pieczyńska a stosunki polsko-ruskie w X a XII wieku // Księga referatów II Międzynarodowego Zjazdu Slawistów. Sekcja III–IV. – Warszawa, 1934. – S. 44–45;

Kuczyński S.M. Studia z dziejów Europy Wschodniej X–XVII w. – Warszawa, 1964. – S. 42–45; пор.

Dąbrowski K., Nadgrodzka-Majchrzyk T., Trzyarski E. Hunowie europejscy, protobułgarzy, chazarowie, pieczyngowie. – Warszawa, 1975. – S. 615–616;

Parczewski M. Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieźy etnicznej w Karpatach. – Kraków, 1991. – S. 42–43;

Ісаєвич Я. Д. До питання про західний кордон Київської Русі // Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1966. – С. 81–104, де заперечується можливість якогось реального впливу кочівників в районі Карпат та Перемишлю.

343

Galli Chronicon. – L. II, 19 (хроніку Галла Аноніма цитуємо за виданням: Chronica Polonorum // Monumenta Germaniae Historica, Scriptores (далі – MGH SS). – T. 9. – Hannoverae, 1851. – P. 418–478);

Повесть временных лет. – Ч. 1. – Москва, Ленинград, 1950.– С. 141;

Летописец Переяславля-Суздальского. – М., 1851. – С. 51;

Chronici Hungarici compositio saeculi XIV // Scriptores rerum Hungaricarum. – Vol. 1. – Budapestini, 1937.– P. 424–425;

Chronicon Monacense // Ibid. – Vol. 2. – Budapestini, 1938. – p. 80.

344

Лист Фрідріха I “Барбароси” до Вібальда наводимо за вид.: Monumenta Poloniae Historica (далі – MPH). – T. 2. – Lwów, 1872.– P. 22.

345

Vincentii Chronicon. – L. IV, 19, 24 (хроніку Вінцентія Кадлубка наводимо за виданням: Magistri Vincentii Chronicon Polonorum // MPH. – T. 2. – P. 193–449).

346

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 418.

347

Новосельцев А.П. Термин “вежа” в древнерусских источниках // Древнейшие государства на территории СССР. 1987 г. – Москва, 1989. – С. 17–18.

348

Про локалізацію половецьких стойбищ див.: Плетнева С.А. Донские половцы // “Слово о полку Игореве” и его время. – Москва, 1985. – С. 278–279;

Її ж. Половцы. – Москва, 1990. – С. 150.

349

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 418.

350

Феннел Д. Кризис средневековой Руси. 1200–1304. – Москва, 1989. – С. 64. Переклад видання: Fennel J. The Crisis of Medieval Russia. – London and New York, 1983.

351

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 419.

352

Феннел Д. Кризис средневековой Руси. 1200–1304. – С. 64.

353

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 420.

354

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 420.

355

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 420.

356

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 421.

357

Андрияшев А. Очерк истории Волынской земли до конца XIV в. – К., 1887. – С. 150; також:

Зубрицкий Д. История древнего Галицко-Русского княжества. – Т. 3. – Львов, 1855.– С. 25;

Jablonowski A. Historja Rusi poludniowej do upadku Rzeczy Pospolitej Polskiej. – W Krakowie, 1912. – S. 49.

Близьку до цих авторів позицію займає і М.Ф.Котляр. Дослідник вважає, що Роман утримував Київ за собою, але сидів на троні у Галичі (Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение годов Галицко-Волынской Руси IX–XIII вв. – К., 1985. – С. 119).

358

Грушевский М.С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. – К., 1891. – С. 267–268;

Його ж. Історія України-Руси. – Т. 2. – У Львові, 1905.– С. 8–9.

Важко погодитись з тезою про те, що Роман здійснив об’єднання Волині, Галичини та Київської землі. Див.:

История Украинской ССР. – Т. 1. – К., 1982.. – С. 383, 409 (автор – П.П.Толочко).

359

Ідея колективного патронату була вперше висловлена нами на початку 90-х років (Головко О.Б. Південна Русь і половецький степ у політичній діяльності галицько-волинського князя Романа Мстиславича // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку (матеріали других всеукраїнських читань). – Черкаси, 1992. – С. 16) і знайшла підтримку у М.М.Кучінка (Кучінко М.М. Нариси стародавньої і середньовічної історії Волині (від палеоліту до середини XIV ст.) – Луцьк. – С. 173–174).

360

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 421.

361

Див.: Бибиков М.Б. Византийские источники по истории Руси, народов Северного Причерноморья и Северного Кавказа // Древнейшие государства на территории СССР. 1980 г. – Москва, 1981. – С. 71;

Його ж. Византийские источники // Древняя Русь в свете зарубежных источников. – Москва, 1999. – С. 139.

362

Горский А.А. Русские земли в XIII – XIV веках. Пути политического развития. – Москва, 1996. – С. 64–65; пор.

Ключевский В.О. Курс русской истории // Собрание сочинений. – Т. 1. – Москва, 1997.– С. 531.

363

Татищев В.Н. История российская. – Т. 3. – Москва, 1963. – С. 169–170.

364

Грушевский М.С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. – С. 267.

365

Рыбаков Б.А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи. – Москва, 1963. – С. 163.

366

Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К.,1979. – С. 21–22;

Його ж. Формирование территории и возникновение годов Галицко-Волынской Руси IX–XIII вв. – С. 120–121;

Толочко П.П. Киев и Киевская земля в период феодальной раздробленности XII – XIII вв. – К., 1980. – С. 182–183; див. також:

Войтович Л.В. Генеалогія династії Рюриковичів. – К., 1990. – С. 114.

О.П.Толочко в спеціальній статті зробив спробу поставити під сумність вірогідність створення Романом Мстиславичем системи “доброго порядку” (див.: Толочко О.П. Конституційний проект Романа Мстиславича 1203 р.: спроба джерелознавчого дослідження // Український історичний журнал. – 1995. – № 6. – С. 22–36). Для цього автор дуже докладно вивчив історію появи в праці російського історика матеріалу стосовно даного сюжету, прийшов до висновку, що його поява була пов’язана з певними ідеологічними установками, які прагнув провести В.Н.Татіщев в своїй праці, використовуючи сюжет з давньоруської історії. Не вступаючи в дискусію з О.П.Толочком з приводу далеко незаперечної останньої тези, зазначимо, що навіть її визнання не є підставою для спростування факту можливості розробки проекту князем Романом. Б.І.Яценко вважає, що проект князя Романа Мстиславича було підготовлено після 1196 і до 1199 р., тобто до моменту завоювання князем Галича. Див.:

Яценко Б.І. Розвиток державного усторю України-Русі наприкінці XII ст. (Проект Романа Мстиславича і “Слово о полку Ігоревім”) // Український історичний журнал. – 1997. – № 3. – С. 113.

367

Ю.І.Терещенко робить цілком вірогідне припущення на великий