Читати книгу - "На другому березі"

за яку 31 січня 1934 року Богдан-Ігор Антонич був нагороджений престижною премією Львівського товариства письменників і журналістів імені Івана Франка. Про цю збірку М. Ільницький писав: «Коли з'явилася книжка Антонича "Три перстені", читачі і критики відразу ж прийняли її беззастережно. І навіть пізніше, коли автор переріс "Три перстені", часто не хотіли визнавати в нього чогось іншого, навіть глибшого і досконалішого, все ніяк не могли позбутися чару пісні про весну, молодість, красу». Назву цієї книги літературознавець пояснює як перстень краси, перстень молодості й перстень ночі.

Ще через два роки з'явилася третя, найбільша прижиттєва збірка – «Книга Лева» (1936). А в 1938 році, вже після смерті Антонича, вийшли «Зелена Євангелія» і «Ротації». Треба згадати ще й ненадруковану шосту, а власне, другу збірку, бо була готова до друку ще в 1932 році, «Велика гармонія». Також поет створив лібрето «Довбуш», написати яке йому запропонував композитор Антон Рудницький: почав писати роман «На другому березі», пробував себе в жанрі малої прози.

Фактичною дружиною Богдана-Ігоря Антонича була Ольга Олійник. Якби не рання смерть поета, вони могли бути щасливим подружжям. Після похорону Антонича Ольга приїжджала до батьків Богдана-Ігоря в Бортятин, але вони її не прийняли. Пізніше вона вийшла заміж, стала Ольгою Ксєнжопольською, але ніколи не забувала поета й залишила про нього багато цікавих спогадів.

Неповні двадцять вісім років прожив Богдан-Ігор Антонич. Причиною його хвороби стало запалення апендикса. Операція пройшла вдало, але через те, що митець змушений був довго лежати, розвинулася пневмонія. Важкий внутрішній запальний процес лікарі зуміли зупинити й побороти, хворого відправили до батьків у село, де Богдан-Ігор почувався настільки задовільно, що взявся за переробку лібрето «Довбуш». Несподіване погіршення стану здоров'я спричинилося до високої температури й зупинки серця молодої людини. Поет помер 6 липня 1937 року, перед полуднем. Поховали Антонича на Янівському цвинтарі у Львові.

Т. М. Панасенко

Примечания

1

Змагун – той, хто виступає у змаганні, спортсмен.

2

Яка це приємна річ – могти спізнюватися.

3

Автор повісті забув раз адресу своєї коханої і втратив тому найкращий день А що буде, як душа по смерті забуде адресу до неба?

4

Автор у дитинстві ніколи не хотів пити какао.

5

Справжня розкіш отак стояти собі в хвилях золотого вечора при вікні (руки обов'язково в кишенях від штанів) і співати мурмурандо.

6

Сітківка – волейбол.

7

Джаган – кирка.

8

Штудерні – вишукані.

9

Повість «На другому березі» входить до складу однойменного роману Антонича, написана від імені одного з головних його персонажів – Марка Мартовича (Прим. ред.)

10

Бібула – папіросний папір.

11

Тріолет – канонічна форма вірша на вісім рядків, де повторюється перший рядок у четвертому й сьомому рядку, а другий – у восьмому (фр.).

12

Трохей – хорей, двоскладова віршова стопа з наголосом на першому складі (грец.).

13

Автор застерігається, що його герої не вирішили питання. Перед усім треба би визначити докладніше поняття «вищих вартостей».

14

Пахне злегка Кантом. Мартович починає грузнути в філософію. Видно, не є вродженим повістярем.

15

Надми – дюни.

16

Храбустя – капустяні качани, те, що залишається на полі після того як головки капусти зібрано.

17

Бескет, бескеття – гірський обрив, а також важкодоступне місце в горах.

18

Герой моєї повісті говорить тепер трюїзм, одначе не забуваймо, що кожний трюїзм саме тому, що є трюїзмом, є завсіди новий. А чи найбільшим трюїзмом не є загальна правда, що кожна правда є трюїзмом? Читачу, ти, певне, знизуєш плечима.

19

…що Мартович у найбільш дратуючім місці свого оповідання пе-рестрибує ні сіло ні впало до загальних міркувань. Автор повісті також невдоволений на непоправного свого героя, але кращого не міг знайти. Це вже така вдача Марка, така його письменницька снага. Простіть неприкаяному нишпоркові у власних думках!

20

Параван – ширма.

21

Це є думка героя повісті, а не автора. Зрештою, хіба кожна справді молода людина знає, що це є бунт проти детермінізму.

22

Блам – хутряний виріб (пол.).

23

Рунь – руно, вовна.

24

Чабер – чебрець.

25

Шафір – сапфір.

26

Від мето – гамір, шум (прим. Б.-І. Антонича).

27

Тут: помідори.

28

Спиж – бронза.

29

Кода – завершальна частина, закінчення циклу поезій (im )

30

Дейнеки – в минулому повстанці, озброєні переважно кийком або колом.

31

Ушкали – дружинники, що їх наймали в XIV столітті новгородські вельможі для придушення татар на Волзі і для інших цілей.

32

Бинда – стрічка.

33

Ворина – жердка.

34

Демен – кермо чи стерно судна (голанд.).

35

Чардак – палуба корабля.

36

Мейсфілд Джон (1878–1965) – англійський письменник

37

Байрон Джордж Гордон (1788–1824) – великий англійський поет, основоположник романтизму в світовій літературі

38

Вертер – герой роману Гете «Страждання молодого Вертера»

39

Прочитан – плющ.

40

«Алаге, сатанас» – геть, дияволе! (Грец.). Заклинання проти не чистої сили.

41

Грунь – поле, пасовище.

42

Бердо – пагорб.

43

Кінкет – лампа для освітлювання сцени (пол.).

44

Ордер – тут: орден.

45

Мерва – гнила солома.

46

Non est certum – непевно (латин.).

47

Трам – колода.

48

Обоятна – байдужа.

49

Шприха – спиця колеса.

50

Делина – колода, брус.

51

Тапета – шпалери.

52

Вориння – загорожа.

53

Кичера – гора, вкрита лісом за винятком вершини.

54

Лада – давньослов’янська богиня, покровителька шлюбу.

55

Гамарня – металоплавильна майстерня.

56

Зельман – герой українських веснянок та гаївок.

57

Тропар – молитовний вірш на честь релігійного свята або святого.

58

Гебан – африканське дерево з деревиною чорного кольору, з якої виробляють коштовні предмети

59

Сарданапал – останній цар Ассірц, ім'я вживається як синонім до