Читати книгу - "Холодна байдужість, або Дракони вмирають на світанку, Лариса Бондарчук"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Софійка закрила медальйон і зробила вигляд, що розглядає у вікні вечірні пейзажі. Треба буде пізніше все роздивитися детальніше. Агафчин зацікавлений погляд пропікав її наскрізь, подруга не втрималася і спитала:
- Це твій хлопець, так?
- Ні, - відповіла Софійка.
- А хто? – знову настирливо поцікавилась Агафка.
- Ну-у, мабуть, просто друг, я не дуже пам'ятаю, - сказала дівчина перше, що прийшло в голову.
Розповідати правду вона не збиралася, а придумувати щось складніше не було сил і бажання. Вона примружила очі, вдаючи, що хоче дрімати, а сама гарячково думала про дивний портрет в медальйоні, який з’явився так раптово. Софійка давно не зазирала в медальйон. Чому там з’явився цей малюнок? Хто цей чоловік, портрет якого здавався і знайомим, бо був схожим на відомого актора, і водночас був чужим, бо дівчина точно ніколи не зустрічала цього юнака? І цей красень точно був не з її світу, таке довге волосся не носять хлопці на вулицях її міста. Хіба що ті, які захоплюються косплеєм та наслідують героїв якихось фільмів, аніме чи комп’ютерних ігор. Купа питань роїлися в голові, і ні на одне вона не мала відповіді.
Нарешті карета проїхала через Рубанку, прогуркотіла по міцному дерев’яному мосту й прибула на територію замку. Вони повернулися додому.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Холодна байдужість, або Дракони вмирають на світанку, Лариса Бондарчук», після закриття браузера.