Читати книгу - "Відьомські війни"

Магія Нейтана стояла поміж нами. Хлопець відійшов на декілька кроків. Це був не просто звичайний хлопчина, а потужний темний відьмак. Не слабший за Клер. Закляття розділило нас, таким чином, що ми не могли атакувати одна одну, не завдавши шкоди йому.

Непогана спроба, — подумала я захоплена власно силою. — Потім навіть силі всередині мене довелось відступити перед думкою, непогана та дієва спроба. Я не хочу зашкодити цьому хлопцю, він врятував життя Алексу та завжди захищав мене, сварячись з Клер. До того ж чи правильно зашкодити людині, яка кохає тебе?

Залишається невеличке, але — він зупинив мене. Я мала нагоду помститись Клер, знищити її. Він зупинив мене. Чому? — я запитально поглянула на нього. Магія, яка розділяла нас з Клер перестала діяти. Нейтан заговорив: ти маєш відпустити Меган додому, залишивши назавжди у спокої.

Пропозиція непогана для мене. Реліквія знайдена та я не можу повернутись додому просто так. Вона вбила Алекса, цього я їй не пробачу.

Клер вагалась у власних рішеннях, відпустити після того що сталось, після численних марних спроб мого вбивства, раптового сплеску сили та такої близької поразки для неї.

— Відпустити звучить гарно, надто гарно, — почала театрально розмовляти, бажаючи показати хто контролює ситуацію. Не збираюсь чекати милості від неї.

— Знаєш Клер, ти мене ревнувала до Нейтана. Труїла, за те що він має почуття до мене. Я ж за весь час не давала тобі реальної підстави аби вбити мене. Щоб твоя безкінечна ненависть мала справжнє підґрунтя, настав час змінити ситуацію.

Бажаючи завдати болю якомога більше, я підійшла до Нейта. Взяла його руку, якою він декілька хвилин тому стискав мою долоню. Здивований хлопець, не розумів, що я збиралась робити. Клер також очікувала розв’язання нашої сьогоднішньої зустрічі. Я поцілувала Нейта, легенько доторкнувшись його вуст. Поцілунок був напрочуд коротким. Дія його виявилась доволі ефективною. Я намагалась не дивитись в обличчя Нейта після поцілунку. Швиденько відвівши очі, я встигла помітити збентеження хлопця, такого розвитку подій ніхто не очікував. Свій погляд я все ж націлила на Кейт. Вона палала люттю. Роздратована відьма злісно підступила ближче. Її цілю виявилась не я — казан. Дощечки під ним загорілись яскравим полум’ям. Помітно, що це незвичайне полум’я, магічне.

Я стояла в очікуванні наступного кроку мого ворогу. Невже, вирішить використати ритуал? Яка різниця подумала я тоді. Страх більше не панує наді мною. Досить боятись, коли твій ворог знаходиться перед тобою.

Рука Кейт метнулась різкувато у бік казана, той відразу відреагував. Весь його вміст червона рідина полилась у полум’я. Заворожена дією темної відьми, я продовжувала дивитись на кров. Життя Алекса покинуло тіло разом з цією рідиною, яка загасила магічне полум’я. Як це несправедливо втратити життя щоб загасити полум’я, лише полум’я. Клер нічого не сказала. Не проронивши жодного слова, вона пішла. Це все? — відразу подумала я, більше ніякої битви. Вона візьме і просто піде. Та дійсно мій ворог пішов, але не просто пішов. Життя Алекса зникло разом з кров’ю. Його кров тепер має загасити моє життя, як те полум’я. Я подивилась навколо. Нейтан дивився співчутливим поглядом. Щось незрозуміло було в виразі його обличчя. Він проводжав поглядом Кейт, ніби їх зустріч була прощанням назавжди.

Їдкий дим піднімався невеличким стовпчиком. Залишки полум’я продовжували тліти. Нічого не відбувалось, тому я вже хотіла забрати книгу, аби нарешті володіти своєю реліквією. Раптом дискомфорт від будь-якого руху заполонив моє тіло. Я відчула важкість не схожу на темряву. Важкість спричинена змінами всередині мого тіла. Щось змінилось, кров почала уповільнювати свій рух. Серце важко гупотить, намагаючись прискорити повільний рух крові, повернутись до нормального режиму праці. Марні зусилля серця спричинили болючі відчуття, від яких я скривилась. Я не відчувала ніг, вони здається заніміли. Дихати стало важко, головне дуже боляче. Замість крові в моєму тілі опинилась рідина, занадто густа і не придатна для транспортування кисню. Відчуття агонії розповсюджувалось занадто швидко. Терпіти важкість в поєднані з болем стає нестерпно. Я впала на землю, відчуваючи що мої тортури тільки розпочались. Чиїсь руки швидко наблизились до мене. Нейт, невже він намагається допомогти? Ритуал густа жижа діє безпомилково. В мене не має шансів вижити цього разу. Темна, світла магія не має різниці ритуал вб’є будь-кого. Порятунку від нього не має. Здається Нейтан підняв мене на руки. Це дійсно важко, моє тіло мабуть важить не менше тони. Чи це мені так здається? Куди він взагалі збирається віднести мене? Можливо краще повернути туди, де я повинна бути, на кладовище Святого Августина.

Реальність перестала існувати. Замість неї виникали моторошні картини. Розлючена Клер побачила Алекса. Він намагається напасти. Помста єдине на що він спромігся. Неважливо чим все закінчиться, головне помститись Клер, за мою смерть. Я була жива весь час, мабуть тепер потрібно змінити цю невеличку аномалію. Ритуал схоже довершить розпочату минулого року справу Кейтлін.

Закляття дуже швидко позбавило Алекса життя. Так швидко, якась секунда він мертвий. Його не має, бачу незворушне обличчя вбивці. Темна магія диктує зовсім інші правила. Вбивство розглядають, як засіб досягнення власних цілей. Родина Рейнольдс знає ціну сили. Сила забезпечує владу, а влада дає контроль.

Нісенітниця якась, вже нічого не розумію. Бліде обличчя Алекса, поряд чаша в якій зберігається кров. Вся до найменшої краплини, ритуал потребує багатьох зусиль. Зібрати всю кров непроста справа. Саманта не проронила сліз, побоюючись накликати гнів господині. Тремтячими руками вкладає Біблію у руки хлопця, чиє життя згасло назавжди. Біблія, запалена свічка, бліде обличчя Алекса, сумний вираз обличчя Саманти продовжують атакувати мене. Біль від буття в тілі затьмарювався душевним болем. Я продовжувала переживати смерть людини, яка була мені небайдужа. Ріхард стоїть нерухомо, оцінюючи вчинок Кейт: хлопець заплатив сповна за свої дії. Нарешті він очистився від того тягаря, яким було переповнене його життя. Кохання до тієї нечистої істоти. Меган, так ви її називаєте, отруювало існування. Клер зробила благородний вчинок, позбавивши бідолаху душевних мук, спричинених діями закляття. Саме закляття змусило його покохати відьму, викликало сумнів у власних почуттях, затьмарило ясний розум. Він намагався завдати шкоди Клер, не контролюючи себе, знаходячись під магічним впливом.

Я ледве дихала ритуал, тривав, а з ним зникало моє життя. Біль фізичний не відрізнявся від душевного. Два види болі такі різні тиснули