Читати книгу - "Мобі Дік, або Білий кит"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
КНИГА II (in Octavo). Розділ V (Риба-молот). Цей джентльмен добре відомий завдяки хвосту, яким він лупцює своїх ворогів, як учитель лупцює школярів лінійкою. Він вмощується на спині кита in Folio і пливе на ньому верхи, а за свій проїзд платить тумаками, наче ті шкільні вчителі, які роблять кар'єру за допомогою подібних засобів. Про рибу-молота відомо ще менше, ніж про кита-вбивцю. Вони обидва стоять поза законом, навіть у морях, де про закон і не чули.
На цьому завершується КНИГА II (in Octavo) і починається КНИГА III (in Duodecimo).
IN DUODECIMO. Сюди належать малі кити: І. Ура-дельфін; II. Дельфін-пірam; III. Дельфін-лестун.
Тим, хто не вивчав цього предмета надто глибоко, може видатися дивним, що риби, які зазвичай не більші чотирьох-п'яти футів завдовжки, опинилися в одному ряду з КИТАМИ, адже це слово в його загальновизнаному значенні завжди містить поняття величі. І все ж таки створіння, перелічені вище під заголовком in Duodecimo, безперечно є китами, позаяк відповідають моєму визначенню кита як риби, що пускає фонтани і має горизонтальну хвостову лопать.
КНИГА III (in Duodecimo). Розділ І (Ура-дельфін). Це звичайний бурий дельфін, який мешкає майже повсюдно на земній кулі. Таку назву я вибрав для нього сам; річ у тім, що існує кілька різновидів бурих дельфінів, і треба їх якось розрізняти. Я назвав його саме так, бо ці дельфіни завжди плавають морем у галасливій веселій зграї, раз у раз злітаючи догори, наче капелюхи над натовпом у день Четвертого липня[153]. Мореплавці радісно вітають їх появу, коли вони грайливо перестрибують з хвилі на хвилю. Зустріч з ними вважається добрим знаком. І якщо самі ви тричі не закричите «ура», побачивши цих прудких риб, то хай вас Бог милує — адже вашій душі незнайома божественна радість. Один вгодований, гладкий ура-дельфін дає один галон чудової ворвані. Але особливо цінною є прозора й ніжна речовина, яку добувають з його щелеп. Вона має великий попит у ювелірів та годинникарів; матроси змащують нею свої точильні камені. До того ж, як ви знаєте, м'ясо дельфінів чудово смакує. Може, ви ніколи не помічали, що дельфін пускає фонтани. Справді, фонтан дельфіна не дуже високий, тож помітити його важко. Але все-таки придивіться, коли побачите їх наступного разу, і тоді ви збагнете, що перед вами великий кашалот, тільки зменшений.
КНИГА III (in Duodecimo). Розділ II (Дельфін-пірат). Дуже лютий. Живе він, здається, тільки в Тихому океані. Він трохи більший за ура-дельфіна, але на вигляд майже такий самий. Розлючений, він не боїться навіть акули. Мені не раз доводилося брати участь у гонитві за ним, але я ніколи не бачив, щоб його спіймали.
КНИГА III (in Duodecimo). Розділ III (Дельфін-лестун).
Найбільший із бурих дельфінів; наскільки відомо, мешкає лише в Тихому океані. Донедавна був відомий під назвою, яку дали йому англійські китобої, — дельфін Справжнього кита, — на підставі того факту, що він постійно супроводжує згаданого представника китового племені. За формою він трохи відрізняється від ура-дельфіна, в нього немає тієї приємної круглоти в попереку; можна сказати, що фігура в нього по-джентльменському худорлява. У нього немає спинних плавців (які є в більшості дельфінів), зате є гарно окреслений хвіст і сумні індіанські карі очі. Щоправда, біле рило йому не дуже личить. Його спина від самих бічних плавців — смоляно-чорна; і чітка смуга, наче ватерлінія на корпусі корабля, оперізує його від носа до корми, розмежовуючи два кольори — чорний угорі і білий унизу. Білина захоплює частину голови і всю пащу — рило в нього завецькане, наче він щойно здійснив грабіжницький напад на млин і крадькома тицьнув там свій ніс у всі закутки. Дуже, дуже злодійкуватий і улесливий вираз! А лій у нього такий самий, як у звичайного дельфіна.
* * *
Ця класифікація не сягає далі, ніж in Duodecimo, оскільки бурі дельфіни — найдрібніші з китоподібних. Отже, вище перелічені всі левіафани, що тією чи іншою мірою варті уваги. Проте окрім них існує ще безліч якихось міфічних, невловимих, нікому не знаних китів, про яких я, американський китобій, знаю лише з переказів. Зараз я перелічу їх, використовуючи ті назви, які вживають у нашому кубрику; можливо, цей перелік буде корисним для майбутніх дослідників, які схочуть довести цю мою затію до кінця. Якщо згодом якого-небудь із перелічених нижче китів спіймають та виміряють, його можна буде легко включити до цієї систематики залежно від його розмірів — in Folio, in Octavo чи in Duodecimo. Отже: Пляшконіс, Кит-колода, Пудингів кит, Кейпський кит, Кит-проводир, Кит-гармата, Худий кит, Кит-мідяник, Слоновий кит, Айсберговий кит, Молюсковий кит, Голубий кит і так далі, і таке інше. В ісландських, голландських і давньо-англійських авторів можна знайти ще довші переліки нікому не відомих китів, нагороджених вельми неймовірними назвами, які просто неможливо вимовити. Але я відкидаю їх, як надто застарілі; до того ж у мене є підстави для підозри, що це просто безглузді звуки, сповнені левіафанізму, проте позбавлені змісту.[154]
На завершення я ще раз повторю те, що заявляв на початку: моя класифікація не буде завершена тут-таки, за одним разом. Як бачите, я дотримав свого слова. А на цьому я тепер полишаю свою систему, не довівши її до кінця, як покинутий недобудованим Кельнський собор, на одній із веж якого донині лишаються крани і риштування. Адже архітектор-будівничий завершує тільки дрібні споруди, а істинно величні будівлі завжди залишають наріжний камінь для нащадків! Уся ця книга — всього лише проект, чи то радше проект проекту. О, час, сили, гроші й терпіння!
Розділ 33
Спексиндер
Тут буде доречним згадати про певну своєрідність у складі командувачів китобійного корабля, що пов'язана з наявністю на ньому посади гарпунера, не відомої в жодному флоті, окрім китобійного.
Гарпунер віддавна вважався на кораблі дуже впливовою особою: про це свідчить той факт, що
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мобі Дік, або Білий кит», після закриття браузера.